Історія Обчислювального центру (ОЦ) Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. А. Лазаряна починається з грудня 1961 року. У той час Головне управління навчальними закладами Міністерства шляхів сполучення СРСР ухвалює рішення про виділення ДІІТу першої ЕЦОМ «Урал–1».

Роботи з підготовки і створення ОЦ покладаються на кафедру Будівельної механіки, яку очолював професор В. А. Лазарян. П’ятого травня 1962 року підписано наказ про створення в ДІІТі Обчислювального центру.

Організатором, науковим керівником та ідеологом розвитку Обчислювального центру університету по праву вважається академік Всеволод Арутюнович Лазарян.

Як технічна база для вирішення наукових завдань і підготовки майбутніх спеціалістів з обчислювальної техніки створений центр оснащується ЕЦОМ першого покоління «Урал–1». Установка і налагодження обчислювальної машини виконується співробітниками ДІІТу.

В. А. Лазарян з групою програмістів  ОЦ

Монтаж ЕЦОМ «Урал 3»

Йшли роки, зміню-валися покоління ЕОМ, їх класи, елементна база, принципи організації. В Обчислювальному центрі університету встановлюються машини: «Урал–3», «Мінськ–32», «ЄС–1020», «ЄС–1035», «Comparex» і низка інших. На них успішно вирішуються завдання динаміки й міцності рухомого складу; складаються мережні графіки електрифікації окремих залізничних дільниць напрямку Кривбас–Донбас; виконуються роботи для Придніпровської залізниці з оптимізації планів перевезень, моделювання сортувального процесу, оперативного планування деяких видів експлуатаційних робіт; закладаються основи складання графіків роботи й відпочинку локомотивних бригад; виконуються дослідні роботи щодо зчитування інформації з вагонів і обробки її за допомогою СМ ЕОМ, а також низка досліджень на замовлення підприємств - Дніпропетровського заводу електротехнічного обладнання, Київського спеціалізованого підприємства «Спеценергоавтоматика», заводу «Дніпрополімермаш» та інших.

Поряд з науковими дослідженнями, електронно-обчислювальні машини широко застосовуються в навчальному процесі. Студенти створеного в ДІІТі факультету «Обчислювальна техніка» набувають перших практичних навиків обслуговування та роботи на ЕОМ.

Налагоджувальні роботи ЕОМ «Comparex»

Практичні заняття на ОЦ

Керівниками практики, консультантами курсових і дипломних проектів для них стають співробітники центру. Ця традиція діє і сьогодні. Регулярно проводяться семінари для працівників ОЦ, курси для викладачів і співробітників університету з навчання роботі на ЕОМ, освоєння сучасних інформаційних технологій.

Семінар  працівників  ОЦ

У 1976 р. викону-ються монтажні та налагоджувальні роботи на ЕОМ «ЄС–1020». Введення в дію цієї ЕОМ дозволило підняти підготовку фахівців з обчислювальної техніки на новий рівень, відповідний потребам народного господарства. Для ефективнішого використання ЕОМ «Єдиної Системи» співробітниками ОЦ розроблено й впроваджено двопрограмний, а потім і трипрограмний режим роботи машин. Це дало можливість у кілька разів підняти продуктивність роботи ЕОМ, зменшити терміни виконання й збільшити кількість розв'язуваних задач.

У 1980 р. вводиться в експлуатацію ЕОМ «ЄС–1050» (одна з небагатьох у системі Міністерства шляхів сполучення СРСР електронно–обчислювальних машин з швидкодією 500 тис. операцій за секунду). На її базі співробітники центру обладнують три відеотермінальних класи з 24 дисплейними станціями, створюється система діалогового керування вводом завдань (ДКВЗ). Використання дисплейних комплексів дозволило доповнити традиційний пакетний режим обробки даних інтерактивним режимом із застосуванням нових операційних систем і пакетів програм. Це значно прискорило підготовку та виконання наукових досліджень, а також постановку і вирішення якісно нових, на порядок складніших завдань.

Робота на відеотерміналах

Студентська диспетчерська ОЦ

Крім ЕОМ «Єдиної системи», в університеті в цей період функціонує 20 ЕОМ класу «Наїрі». Більшість з них встановлені в навчальних залах ОЦ і використовуються для навчання й роботи студентів усіх спеціальностей.

Обчислювальний центр кінця 70-х – початку 90-х рр. являє собою складний технологічний комплекс, що потребує великих площ для розміщення обладнання, спеціальних систем для очищення й охолодження повітря, стабільного електропостачання, великої кількості обслуговуючого персоналу – електронників, програмістів, електромеханіків, операторів.

Якщо на 1 січня 1963 р. штат співробітників ОЦ становив 12 осіб, то на початку 80-х років в експлуатації та обслуговуванні більше 20 машин різного класу, пристроїв підготовки даних задіяні 90 співробітників.

Співробітники Обчислювального центру, 1968 р.

Співробітники Обчислювального центру, 1982 р.

У цей період в університеті розпочато роботи з удосконалення управління вузом з використанням засобів обчислювальної техніки. Співробітниками ОЦ створюється автоматизована система управління АСУ ДІІТ. Її важливою ланкою є оперативний контроль за ходом навчального процесу, виконанням календарних планів самостійної роботи студентів, результатів модульних контролів та сесій.

Система АСУ ДІІТ

Щоденна обробка потоку інформації групою АСУ дозволяє отримувати найсвіжіші дані про успішність кожного студента, про стан навчальної роботи на факультетах і кафедрах.

Відділ АСУ Обчислювального центру

Зараз система АСУ університету містить цілий комплекс підсистем, таких як «Абітурієнт», «Кадри», «Бухгалтерія» та інші, які забезпечують роботу приймальної комісії, розрахунок заробітної плати та стипендії, облік матеріальних цінностей.

У вересні 2007 року впроваджено нову підсистему «База даних університету», розроблену з використанням сучасних інформаційних технологій, яка набагато інформативніша і зручніша в роботі. Система АСУ стала невід’ємною частиною автоматизації роботи університету.

1990–2000 рр. ознаменувалися швидким розвитком персональних ЕОМ, які на порядок перевершують своїх попередників за швидкістю роботи, використанням операційних систем і пакетів прикладних про-грам, за споживан-ням електроенергії та ін.

У цей період у Обчислювальному центрі встановлю-ються перші «пер-соналки»: «ДВК», «Електроніка», «Іскра-1030»,  які широко використовуються для навчання та самостійної роботи студентів університету.

Навчальні зали Обчислювального центру

Робота обчислюва-льного центру складна і багатогранна: зміна поколінь техніки, опе-раційних систем і паке-тів прикладних прог-рам потребує пос-тійного підвищення каліфікації співробіт-ників, сумлінності, відповідальності та самовідданості своїй справі. Вирішення цілої низки завдань, що стоять перед Обчислювальним центром університету, неможливе без колек тиву співробітників, основа якого була закладена ще академіком В. А. Лазаряном.

Начальники обчислювального центру ДІІТу

Козлов Е. С.

1962 - 1966 рр

Ушкалов В. Ф.

1966 - 1968 рр.

Муха Ю. О.

1969 - 1971 рр.

Подольський Л.Л.

1971 - 1986 рр.

Грязнова А. О.

1986 - 1988 рр

Стельмах В. К.

1988 - 2008 рр

Хрищенюк С. І.

з 2008 р.

У 2002 р. до 40-річчя Обчислювального центру університету при всебічній допомозі й підтримці з боку ректорату колективом співробітників був створений і відкритий музей обчислювальної техніки.

Відкриття музею обчислювальної техніки
 ректором О. М. Пшіньком, 2002 р.

У музеї представлені зразки ЕОМ усіх поколінь – від однієї з перших електронно–обчислювальних машин «Урал–3» до сучасних персональних комп'ютерів.

Регулярно в музеї проводяться екскурсії для абітурієнтів, студентів, слухачів ЦПО з проф-орієнтаційними, ознайом-чими та пізнавальними цілями.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій змінив світ і психологію людей. Комп'ютер став обов'язковим для студента, інженера, фахівця будь-якої галузі.

Сьогодні Обчислювальний центр є одним з основних підрозділів університету, оснащений 215 сучасними комп'ютерами. Щодня в 15 навчальних залах ОЦ більше 500 студентів вивчають комп'ютерні технології, системи управління базами даних та спеціальні програми.

За 50 років Обчислювальний центр університету пройшов непростий шлях від ЕЦОМ «Урал–1» до «Наїрі», від ЕОМ «Єдиної Системи» до сучасних персональних комп'ютерів, шлях від механізації інженерних і наукових розрахунків до автоматизованих систем управління університетом, спираючись на потенціал своїх співробітників, професіоналізм і згуртованість трудового колективу, всебічну допомогу й підтримку ректорату.