Історія кафедри

     На період створення інституту наука про вагони була на високому рівні. Як писав проф. М.В.Винокурів: "Наша країна є батьківщиною нової галузі науки - науки про вагони". Було створено багато оригінальних конструкцій вагонів і їхніх частин, багато в чому переважаючих іноземні зразки.
     Кафедра, як і вагонний факультет, була створена в 1930 р. М.В. Винокуров займав посаду заступника начальника інституту з навчальної роботи і був завідувачем кафедри. У 1931 р. їм була захищена докторська дисертація.
     Після закінчення інституту в 1932 р. на кафедрі почали працювати І.М. Коротеєв і О.О. Харитонов.
     М.В. Винокурів, працюючи в інституті, вніс великий вклад в удосконалювання навчального процесу й розвиток науки. Йому належать капітальні праці з динаміки руху вагонів, розрахунку й конструкції деталей рухомого складу, експлуатації вагонів. Перед війною він був призначений начальником Всесоюзного науководослідного паровозовагонного інституту. Після війни під його редакцією був виданий підручник "Вагони".
     Після М.В.Винокурова завідувачем кафедри став к.т.н. І.М.Коротеєв. Майже 20-літній період роботи на цій посаді - це постійні турботи про удосконалювання навчального процесу, розширення й поліпшення якості лабораторної бази, підвищення рівня підготовки фахівців, розвиток рівня наукових досліджень.
     У довоєнний період (1938 р.) після закінчення ДИИТу на кафедрі почав працювати О.О. Львів. Надалі він відомий вчений в області міцності рам, кузовів і динаміки вагонів, доктор технічних наук, співробітник лабораторії динаміки і міцності під керівництвом В.А. Лазаряна. Переведений у ВНИИЖТ, де брав участь у розробці швидкісного руху на залізничному транспорті.
     В роки війни І.М. Коротеєв і О.О. Харитонов продовжують готувати фахівців у Новосибірську. Їхня наукова діяльність - це допомога Томській залізниці.
     Після повернення в Дніпропетровськ після війни на кафедрі продовжують працювати І.М. Коротеєв, О.О. Харитонов, повертається О.О. Львів і приходить Бродовський. Починається відновлення старих і створення нових лабораторій. Першої з них була лабораторія автогальм, що займала одну невелику аудиторію. Загальна площа, відведена для кафедри, була близько 100 м2.
     Наприкінці 50-х років кафедрою почате обладнання групової гальмової станції.
     У 1957 р. після закінчення інституту на кафедрі почав працювати Ю.Г. Амосов. Оснащення лабораторій велося О.О. Харитоновым і Ю.Г. Амосов. Вони ж були основними викладачами дисципліни "Автоматичні гальма". Остаточним етапом обладнання лабораторії була установка компресорної станції для забезпечення гальмових приладів стисненим повітрям. Це було в 1964 р. Надалі зі змінами в гальмових системах вагонів змінювалося й устаткування в лабораторії. Ця лабораторія одна на Україні і краща в СНД.
     О.С. Осіпов прийшов на кафедру в 1959 р. Він мав великий досвід роботи в лінійних підприємствах і управлінському апараті залізниці.
     Найбільше інтенсивно педагогічний і науковий потенціал кафедри виріс у 60-і роки. Збільшення прийому студентів спеціальності "Вагони і вагонне господарство" на механічному, вечірньому і заочному факультетах, розширення тематики НДР дозволило збільшити штат викладачів і штат науково-дослідного сектора. На кафедру прийшли інж. О.М. Савчук (1961 р.), В.П. Юрчук (1963 р.), інж. Г.В. Рейдемейстер (1964 р.), А.Ю. Дударєв (1966 р.), к.т.н. В.К. Бруякін, інж. О.Г. Дуганов (1967 р.), завідувач лабораторією кафедри І.К. Мороз і М.О. Пастернак (1968 р.), М.О. Мельниченко (1969 р.). Крім В.К. Бруякіна, що був студентом і аспірантом МИИТу, всі вони - колишні студенти ДИИТівці. На посаду завідувача лабораторією кафедри замість І.К. Мороза переведений О.Д. Жаковський.
     Розширюється лабораторна база кафедри. Обладнається лабораторія "Вагони" для вивчення конструкції й технології ремонту вагонів. Лабораторія оснащується приладами для статичних і динамічних випробувань деталей і вузлів вагонів. Поглиблюється досліджуваний курс і починається підготовка до створення лабораторії холодильного устаткування та кондиціонування повітря і електроустаткування вагонів.
     Одним з перших напрямків наукової діяльності кафедри були експлуатаційні випробування ходових частин і ударнотягових приладів вантажних вагонів. Існували Всесоюзні комплексні програми з створенню або удосконалюванню деталей і вузлів вагонів. У них брали участь міністерство чорної металургії, міністерство важкого машинобудування й у першу чергу міністерство шляхів сполучення, їхні інститути і заводи. Для випробувань був призначений полігон між Криворізьким гірничорудним басейном і заводами Західної Європи (постачальником і споживачем руди і її концентратів). Переваги цього полігона полягало в повному завантаженні вагонів, великому середньодобовому пробігу, високій швидкості руху, складному плані й профілю колії. Тільки тут можна одержати достовірні дані за порівняно короткий термін. Результатів очікували багато організацій. Умови досліджень значно відрізнялися від кабінетних. Але члени кафедри працювали наполегливо й дружно, знаходячись тривалий час на залізничних станціях і в депо, біля вагонів і під вагонами.
     За результатами експлуатаційних випробувань ст.н.с. М.О. Мельниченко формує висновку про придатність або непридатність для експлуатації коліс у залежності від хімічного складу колісної сталі, способу термообробки й профілю поверхні кочення коліс. На нього покладені також обов'язок загальної організації експлуатаційних випробувань. А.Ю. Дударев і О.Г. Дуганов випробували автозчеплення конструкції Е.М. Дзятко з механізмом, що на перший погляд здавався ідеальним. І.К. Мороз починав свою наукову діяльність також з експлуатаційних випробувань колісних пар з порожніми осями. Ю.Г. Амосов випробував гідравлічні й фрикційні поглинаючі апарати, О.С. Осіпов - букси з підшипниками ковзання. М.О. Пастернак досліджував в експлуатаційних умовах букси з корпусами з алюмінієвого сплаву, колісні пари з порожніми осями, поглинаючі апарати з металокерамічними елементами, візка для вагонів з осьовими навантаження 25 тс. О.Д. Жаковський випробував візки з корпусами букс з алюмінієвого сплаву і пружних фрикційних гасителів коливань.
     У цей же час розширюється наукова діяльність кафедри й з'являються нові напрямки досліджень. Це теоретичні й експериментальні дослідження динаміки і міцності вантажних вагонів; дослідження автогальм великовантажних вагонів; наукова організація ремонту вагонів; дослідження роботи рефрижераторних секцій.
     Безсумнівно на рівень досліджень у значній мірі впливала співдружність з лабораторією динаміки й міцності вагонів, створеної В.А. Лазаряном. Однієї з перших робіт була комплексна НДР з дослідження динамічних якостей піввагонів на тривісних візках. Від кафедри брали участь у виконанні роботи І.М. Коротеєв, О.О. Львів, О.С. Осіпов, О.О. Харитонов, О.М. Савчук.
     О.М. Савчук для дослідження міцності кузова почав використовувати сучасну на той період аналоговою, придбаною кафедрою, та цифровою обчислювальною технікою інституту ("Урал-1", "Урал-3"). У 1964 р. він захистив кандидатську дисертацію. До виконання науково-дослідних робіт широко залучалися студенти. Ця робота й практика на передових кращих підприємствах дозволяє розширити реальне проектування. Збільшується кількість заявок підприємств на розробку механізації й автоматизації виробничих процесів. Наближенню навчального процесу до виробництва сприяло залучення провідних спеціалістів Дніпродзержинського вагонобудівного і Дніпропетровського вагоноремонтного заводів, вагонних депо й керування Придніпровської залізниці до керівництва дипломним проектуванням.
     У 60-х роках на кафедрі викладаються такі дисципліни:
  • автоматичні гальма;
  • вагони та вагонобудування;
  • технологія ремонту вагонів;
  • організація виробництва на ремонтних підприємствах;
  • вагонне господарство;
  • холодильне обладнання вагонів і кондиціонування повітря.
  •      З початку 70-х років на кафедру переводиться курс електроустаткування вагонів. Для цього створюється лабораторія, що оснащується діючими пристроями і приладами для досліджень роботи електроустаткування пасажирських вагонів. Кафедра почала вести курс автоматики й автоматизації виробничих процесів. Поставлено новий курс АСУ.
         На кафедрі почав працювати досвідчений практик - зам. директора Дніпропетровського вагоноремонтного заводу Ф.П. Светашов.
         На початку 70-х років під загальним керівництвом І.М. Коротеєва сформувалися й розвиваються в даний час наступні напрямки наукової діяльності кафедри:
  • теоретичне й експериментальне дослідження міцності кузовів і деталей вантажних вагонів, гальмового обладнання, ударнотягових приладів, візків (О.М. Савчук, О.О. Харитонов, Ю.Г. Амосов, І.К. Мороз, В.К. Бруякін, Б.Ф. Бабич, М.О. Пастернак, В.В. Соборницька, В.О. Калашнік, В.Т. Вислогузов, В.К. Стельмах, А.В. Султан, А.Л. Пуларія).
  • АСУ технічного обслуговування та ремонту пасажирських вагонів (О.С. Осіпов, А.Ю. Дударєв, К.Н. Фомкін, В.Г. Анофрієв, В.П. Свинухов, Л.П. Безовська, В.О. Казалікашвілі).
  • розробка схем навантаження та кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, визначення норм навантажень, що допускаються, на вузли й деталі вагонів (Г.В. Рейдемейстер, В.І. Грицан, О.В. Шатунов, О.Д. Жаковський, А.М. Бабаєев, С.С. Довганюк, В.О. Кушнір, П.Г. Татарін, В.О. Рижов).
  • удосконалювання технічного обслуговування експлуатації й підвищення надійності енергохолодильного устаткування рефрижераторного рухомого складу (О.Г. Дуганов, О.В. Яланський).
  • експлуатаційні випробування вагонів і їхніх частин.
  •      На початку цього періоду за замовленням ВНИИВ виконані й впроваджені результати досліджень кузова двох'ярусної платформи для перевезення легкових автомобілів. На Дніпродзержинськом вагонобудівному заводі впроваджуються результати досліджень кузова вагона для перевезення окатишів і візок для вагонів з осьовим навантаженням 35 тс.
         На Крюківському і Уральському вагонобудівних заводах упроваджені результати досліджень гальмового обладнання вагонів.
         Із середини 70-х років О.М. Савчуком, М.О. Пастернаком, В.В. Соборницькой, О.В. Султаном ведуться роботи зі створення пакета прикладних програм на основі методу кінцевих елементів для розрахунків осей, коліс і букс. Самі програми впроваджені на Уральському вагонобудівному заводі, Коломенському НДІ тепловозобудування. Досліджено міцність вагонних коліс для ВНИИЖТ, локомотивних коліс для Дніпропетровського електровозобудівного заводу, порожніх і суцільних осей; міцність і порівняльна надійність букс зі сталевими корпусами та з корпусами з алюмінієвого сплаву, букс із пружними елементами.
         З кінця 60-х років на кафедрі почали виконуватися роботи, зв'язані з автоматизацією управління технічною експлуатацією та ремонтом парку пасажирських вагонів.
         У 1969 р. для пасажирського вагонного депо Сімферополь була розроблена АСУ деповським ремонтом вагонів.
         Кафедрою разом із ВНИИЖТ розроблене технічне завдання на створення "Автоматизованої системи управління вагонним господарством" у складі комплексної АСУЖТ. Розроблено ряд технічних завдань на комплекси функціональних задач управління ремонтом і експлуатацією вагонів у пасажирському депо. Були впроваджені в депо Дніпропетровськ і прийняті як типові для лінійних підприємств мережі залізниць. На основі досвіду роботи цих типових комплексів задач було розроблено технічне завдання на створення Автоматизованої системи контролю роботи парку пасажирських вагонів.
         У 1987-90 р.р. на кафедрі виконувалися НДР, зв'язані з розробкою ТЗ на типову комплексну АСУ лінійним підприємствам.
         У 1993 р. кафедрою разом з інститутом кібернетики НАН України й інститутом прикладної інформатики були початі розробки багаторівневої АІС для керування основними засобами вагонного господарства залізниць України. В даний час у ЦВ УЗ упроваджений комплекс задач верхнього рівня й здійснюється розробка відповідних АІС для залізниць.
         Місцеві технічні умови навантаження й кріплення металопродукції розроблялися для металургійних заводів Придніпровської, Донецької, Прибалтійської залізниць, а також портів Прибалтики. Дані схеми забезпечували повне використання вантажопідйомності (місткості) вагонів при мінімальному застосуванні реквізитів одноразового використання з забезпеченням безпеки руху вагонів. Значна частина розроблених схем ввійшла в III главу мережних технічних умов розміщення й кріплення вантажів, а норми навантажень, що допускаються, у I главу ТУ створення 1988 р. Результати робіт експонувалися на ВДНГ СРСР і зайняли II місце.
         Упроваджена на мережі залізниць нова система обслуговування 5-вагонних рефрижераторних секцій скороченими поїзними бригадами; розроблена й впроваджена методика нормування й витрати палива дизельгенераторами рефрижераторних вагонів; сформульовані й передані відповідним організаціям вимоги до ремонтопридатності енергохолодильного устаткування РПС.
         Починаючи з 70-х років, захищаються кандидатські дисертації по дослідженнях, що виконувались на кафедрі. Кандидатами технічних наук стали Г.В. Рейдемейстер, А.ю. Дударєв, О.Г. Дуганов, М.О. Пастернак, О.В. Шатунів, О.Д. Жаковський, В.В. Соборницька, В.Т. Вислогузов, С.С. Довганюк, А.Л. Пуларія.
         В даний час кафедра має 5 навчальних лабораторій:
  • вагонів і технології ремонту;
  • автогальм - групова гальмова станція;
  • обчислювальної техніки;
  • електричного, холодильного устаткування й кондиціонування повітря;
  • динаміки вагонів.
  •      На кафедрі викладаються 17 дисциплін. Площа навчальних приміщень складає майже 1000 м2.
         Є філії кафедри в пасажирському вагонному депо ст. Дніпропетровськ і рефрижераторному депо ст. Синельникове.
         Кафедра викладає на Львівському факультеті університету, де з 1996 р. виробляється набір групи студентів за фахом "Вагони".
         У 1998 р. при кафедрі утворена науково-дослідна лабораторія "Вагони". Науковий керівник - д.т.н. О.М. Савчук, завідує лабораторією В.Т. Вислогузов.
         На кафедрі працюють: д.т.н., професор О.М. Савчук, професор В.А. Каблуков, кандидати тех. наук, доценти В.Г. Анофрієв, А.М. Бабаєв, О.Д. Жаковський, Г.В. Рейдемейстер, О.Г. Дуганов, В.Т. Вислогузов, В.К. Бруякін, М.О. Пастернак, В.В. Соборницька О.В. Шатунов, С.С. Довганюк А.Л., Пуларія, старші викладачі В.П. Єпов. Л.П. Безовська, асистент Савченко К.Б. Навчальними лабораторіями завідує М.В. Кондратюк. На кафедрі працюють інженер Л.В. Лисенко, лаборант Б.О. Погорілець. Науково-дослідний сектор: ст.н.с. В.О. Рижов, ст.н.с. В.О. Кушнір, н.с. М.А. Грічаний, н.с. А.А. Міщенко, інженери Н.В. Монгарова, В.М. Будній, Л.В. Пономаренко, О.А. Донєв.
         У 1986 р. О.М. Савчук захищає докторську дисертацію. З 1978 р. він на посаді проректора інституту з наукової роботи.
         На кафедрі є аспірантура й докторантура.
         На кафедрі багато уважності приділяється застосуванню обчислювальної техніки. При використанні обчислювальних машин обчислювального центра інституту приблизно 80% дипломних проектів містили розрахунки, виконані на ЕОМ. У 1986 р. був створений обчислювальний центр на кафедрі. Стало можливим використовувати ЕОМ кожному студенту при виконанні курсових і дипломних проектів.
         Співробітники кафедри працювали: В.К. Бруякін й І.К. Мороз – деканами, О.М. Савчук - проректор інституту з наукової роботи, В.А. Каблуків - ректор інституту. О.М. Пшінько, випускник кафедри, - ректор університету.
         З початку 90-х років кафедра разом з ІТМ проводить дослідження, зв'язані з перевезеннями вантажів по напрямку Європа - Україна - СНД. Керують роботою д.т.н. О.М.Савчук і д.т.н. Ю.М.Дьомін. У період 1996-1998 р.р. Ю.М. Дьомін керує науково-дослідним центром спеціалізованого рухомого складу й працює на кафедрі.
         У 1993 р. виконані експериментальні дослідження перевезення вантажів вагонами Європи по залізницях колії 1520 мм і 1435 мм. Склад польських цистерн проведений по Львівській, Придніпровській, Донецькій залізницям і по залізницях Польщі і Німеччини.
         Вагони європейських і українських залізниць відрізняються гальмовими системами, ударно-тяговими пристроями, обпиранням кузова на візки. В даний час досліджуються можливості руху поїздів, що складаються з вагонів України і Польщі.
         Виконано теоретичні й експериментальні дослідження з комплексних перевезень - перевезення великовантажних автомобілів на спеціальних платформах. У цій роботі беруть участь Дніпродзержинський і Крюківський вагонобудівні заводи, ДІІТ, ІТМ, залізниці.
         Розроблено вантажний візок нового покоління мод. 18-781. Дослідні зразки побудовані на КВЗ. Візок має дисковий фрикційний гаситель коливань. Стабільність силової характеристики досягається застосуванням металоплакуючих покрить поверхонь тертя. Динамічні впливи на колію візка в 2...2,5 рази нижче, ніж серійної.
         Новим напрямком також є теоретичне й експериментальне дослідження міцності кузовів, надійності систем життєзабезпечення й комфорту пасажирських вагонів після капітальновідновлювального ремонту за новою (іспанською) технологією. Уже дані рекомендації в пасажирське управління Укрзалізниці та Дніпропетровський ВРЗ. Вони враховані в новій технології КВР для фірмових поїздів Придніпровської й Донецький залізниць.
         Перспективними напрямками в навчальному процесі є розширення обсягу дисциплін, зв'язаних з інтеграцією України в європейську економіку й розширенням прямих перевезень по залізницях колії 1520 і 1435 мм. Почато й розширюється підготовка магістрів. Зміцнюється навчальний комплекс технікум - ВНЗ.
         З 1999 р. починається підготовка інженерів з числа випускників технікумів зі зменшеним до 4 років терміном навчання. Формується навчальна лабораторна база Львівського факультету.
         У науковій діяльності продовжуються дослідження нових вагонів і їхніх елементів, виконуються НДР, зв'язані з міжнародними перевезеннями, розробляються ТУ навантаження й кріплення вантажів, розробка й обґрунтування методик продовження терміну служби вагонів понад установлені терміни й розробка відповідних нормативних документів.
         В останні роки кафедру очолював доцент В.Г. Анофрієв, який на протязі 10 років виконував обов’язки завідуючого кафедрою. З 2012 року кафедрою завідує Мямлін Сергій Віталійович, випускник кафедри, академік Транспортної академії України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор. Він є автором більш як 600 наукових праць, керує підготовкою аспірантів та докторантів на кафедрі.
         При кафедрі працюють дві лабораторії:
         Випробувальна лабораторія вагонів (завідуючий, к.т.н., доцент О.Г. Рейдемейстер), що має акредитацію в Національному агентстві з акредитації України та Галузева науково-дослідна лабораторія вагонів (завідуючий К.Б. Савченко).
         Наукові напрями кафедри пов’язані з удосконаленням конструкцій вантажних та пасажирських вагонів, проведенням теоретичних та експериментальних досліджень основних технічних характеристик вагонів, експлуатаційними випробуваннями рухомого складу, визначенням ресурсу вагонів, сертифікацією рухомого складу.
         Кафедра є головною науковою організацією по Укрзалізниці з трьох напрямів: з пасажирських вагонів, з вантажних вагонів, із схем завантаження вагонів.
          Кафедра та ГНДЛ виконують значний обсяг госпдоговорних робот на замовлення вітчизняних та закордонних підприємств.


    Університет  |   Про кафедру  |   Склад  |   Наукова робота  |   Метод. робота  |   Координати

    Дата останнього оновлення: 04.06.2010.
    www.diit.edu.ua      Українська мова     Русский язык     English