Українознавство

Історія кафедри

Відповідно до наказу Головного управління навчальних закладів Міністерства шляхів сполучення СРСР від 12 липня 1973 року в ДІІТі було створено кафедру «Політична історія». З 1993 р. до липня 2016 р. вона мала назву «Українознавство». Завідувачами кафедри працювали: доцент І.С. Чорновіл (1973-1984), доцент А.І. Куліш (1984-2000), доцент В.В. Ковтун (2000-2013).

З 1993 по 2000 р. кафедру очолював доц., канд. іст. наук Куліш А.І. Тоді були введені нові дисципліни: ,,Історія України”, ,,Народознавство”, ,,Ділова українська мова”. Відбулися значні зміни у викладацькому складі: звільнилися у зв’язку з виходом на пенсію або перейшли на іншу роботу доценти І.С. Чорновіл, С.В. Гріх, М.Л. Плетньов, старші викладачі В.О. Гудімов, В.П. Савкін. У 1993-99 рр. на кафедрі працював на посаді професора д-р іст. наук Остапенко І.М. З 1993 р. кафедра поповнилася викладачами-філологами, серед них О.О. Бочарова, С.П. Лагдан, які працюють і нині.

З 2000 р. кафедру очолювала доц., канд. іст. наук В.В. Ковтун. З того часу на викладацьку роботу були прийняті історики: асист. Г.В. Утєшева (2002 р.), асист. Єрмоленко В.В. (2004 р.), доц., канд. іст. наук М.А. Слободянюк (2005 р.). Зусиллями педагогічного колективу була значно зміцнена навчально-методична та матеріальна база кафедри.

У 2000 р. почала діяти Світлиця, яка виконувала функції навчально–методичного кабінету. У 2002 р. вона отримала офіційний статус навчальної лабораторії та стала центром національно-громадянського виховання, місцем проведення наукових конференцій, семінарів, олімпіад, зустрічей з діячами історичної науки, культури. На кафедрі була створена відеотека, яка налічує 200 відеофільмів з історії України та світової культури, близько 2 тисяч слайдів, аудіозаписів тощо. Під час проведення лекцій та практичних занять викладачі активно використовують мультимедійну систему.

З травня 2013 р. кафедру очолює доктор історичних наук, професор, академік АН вищої освіти України Кривчик Г.Г.

Кафедра забезпечує викладання таких нормативних навчальних дисциплін: «Історія та культура України», «Українська мова за професійним спрямуванням», дисциплін за вибором, серед яких «Історія світової культури», «Культура ділової мови», «Культура наукової мови», «Сучасні міжнародні організації», «Організаційні та правові основи Євросоюзу». 

На виконання вимог наказу ректора від 29.03.16 № 42 «Про реструктуризацію кафедр університету», відповідно до Закону України «Про вищу освіту», наказу МОНУ від 26.11.15 № 1230 з 1 липня 2016 р. кафедру «Українознавство» було реорганізовано шляхом об’єднання з кафедрою «Гуманітарні дисципліни для іноземних студентів» (створена у 2003 р. на базі факультету гуманітарної освіти іноземних студентів) в одну кафедру «Українознавство та гуманітарна підготовка іноземних студентів». З 01.01. 2018 відповідно до наказу № 04 від 09.01.2018 ,,Про зміну назви кафедр…ˮ назву кафедри ,,Українознавство та гуманітарна підготовка іноземних студентівˮ змінено на назву ,,Українознавствоˮ.

Кафедра залишається одним із провідних колективів університету у справі гуманітарної освіти, впровадження в життя національно-громадянського виховання, мовної політики держави, здійснює методичне керівництво музеєм ДІІТу.

Світлиця

Sunt lacrimae rerum
et mentem mortalia tangunt*
                        Vergilius

* І речі мають свої сльози, а долі людські хапають за серце.
                        Вергілій


     

18 жовтня 2001 року була відкрита Світлиця - аудиторія для лекцій та практичних занять кафедри українознавства. З того часу це базова аудиторія Центру національно-громадського виховання студентства.

В основу концепції Світлиці покладено ідею Дому, сім'ї, злагоди, добробуту. ДІІТ - дім, Світлиця - його органічна складова. Спільними зусиллями колективу кафедри, студентів, керівництва університету вона була оформлена так, щоб заняття в ній мали щонайбільший ефект. Студент і викладач почуваються комфортно та органічно в інтер'єрі Світлиці, відчувають причетність до розумного, доброго, вічного, того, що вже було, є й буде.
      

Світлиця в українській хаті найчистіша, найтепліша, найсвітліша кімната.Світлиця - це затишок, злагода, добро, гніздо, колиска Сім'ї, мамина ласка, дідусева казка, початок і кінець, перша й остання молитва. 

Експозиція Світлиці не є застиглою, вона – своєрідна вправа на роздуми. Тут працюють постійнодіючі виставки ,,Писанка”, ,,Рушник”, ,,Витинанка”. Експонувались паперові скульптури майстрині О. Бєлової ,,Метаморфози”, малюнки-оригінали до мультфільму режисера В. Дахна ,,Енеїда”, фото ,,Ще назва є, а річки вже немає”, ,,Домоткань, річка, що втрачає красу”, шкільне фото, ,,Посміхніться, вас знімають!”, весільне та родинне фото. У вересні 2005 р. окремі композиції Світлиці були виставлені у Дніпропетровському історичному музеї в рамках щорічної фотовиставки ,,Зачаровані містом”.

Окрім практичних занять чи лекцій у Світлиці проводяться зустрічі студентів та викладачів з українськими митцями, засідання міського краєзнавчого клубу „Ріднокрай“, тематичні виставки („Старе фото", „Писанка", „Рушник", „Витинанка", „Український архітектурний модерн" тощо), виставки робіт професійних художників, студентів, інсценування обрядів (колядки, вечорниці), а також неформальне індивідуальне спілкування студентів, викладачів, співробітників університету, мешканців мікрорайону.

Світлиця - місце проведення засідань клубу „У „Світлиці" сьогодні гість...", який збирає десятки визначних діячів науки та культури. А у кіноклубі „Сьогодні у клюбі кіно!" можна переглянути фільми про Україну і не тільки.

До підготовки та реалізації проекту було залучено близько 3 тисяч студентів ДІІТу, 10 викладачів кафедри українознавства, громадськість міста.

Дім є надзвичайно містким космічним символом. Він будується і як модель всесвіту в мініатюрі, і як "п'ятивіконний дім" чи "семивратний град", тобто як людське тіло з п'ятьма почуттями та сімома отворами.

Дім символізує обжитий, одомашнений, підкорений простір, де людина почувається у безпеці. Це місце, де ми народились і куди повертаємося з мандрівок. У язичників дім був пунктом, де починалось і закінчувалось всяке ритуально-обрядове дійство.
     

Дім передавався у спадок і був символом роду. Отже, дім - захищене місце, центр родового всесвіту, приручений Космос. 

Дизайн Світлиці не ілюстративно-розповідний, а знаковий: кожна річ виступає як символ, водночас, ідея, думка уречевлені. Світлиця не етнографічний музей, а навчальна аудиторія, радше, це вправа на розуміння. 

Світлиця кафедри українознавства - образ, символ української світлиці, України. 

Видатний, зі світовим ім'ям український скульптор Олександр Архипенко вважав, що "митець мусить дати глядачеві (слухачеві) імпульс; лише тоді починає той і сам творчо мислити: символ підказує, наводить на думку, на відчуття" . Слухач і глядач у Світлиці особливий - студент, який мусить творчо мислити!

Для створення образу та модерного інтер'єру Світлиці активно використано інсталяцію. Інсталяція (з англ. - installation - постановка) - просторова композиція, створювана з різних виробів та матеріалів, природних об'єктів, текстової та візуальної інформації.

Інсталяція - це досить поширена форма у сучасному мистецтві. Неординарне сполучення тривіальних речей виявляє в них ті смислові значення та якості, що приховані від буденного сприйняття. Стаючи елементом художнього задуму, річ звільняється від своєї утилітарної функції, водночас набуваючи функції символічної. Естетичний зміст інсталяції розкривається в смислових трансформаціях, грі значень, які є результатом перетворень навколишнього середовища та зміни контекстів.

Експонати Світлиці, зібрані та описані студентами, - це здебільшого автентичні речі домашнього вжитку, що десятиліттями слугували людям.

Світлиця - найчистіша найохайніша, найпривітніша, найгостинніша кімната української оселі. Наша Світлиця, органічна складова Дніпроретровського національного університету залізничного транспорту, завжди з радістю приймає гостей.