Українознавство

Кафедра викладає такі навчальні дисципліни:

  • „Історія та культура України”;
  • „Українська мова за професійним спрямуванням”.

Викладання забезпечують досвідчені викладачі: проф. Кривчик Г.Г., доц. Слободянюк М.А.,  доц. Накашидзе І.С., доц. Радкевич Т.О., ст. викл. Бочарова О.О., ст. викл. Лагдан С.П.

НПП кафедри пропонують такі дисципліни за вибором:

  • „Історія держави і права в Україні”;
  • „Світова культура”;
  • „Історія міжнародних відносин”;
  • „Сучасні міжнародні організації”;
  • „Організація державного управління та місцевого самоврядування в країнах Євросоюзу”;
  • „Організація та правові основи Євросоюзу”;
  • „Культура ділової мови”.

У центрі уваги науковців кафедри проблеми історії та культури України, краєзнавча тематика, дослідження процесів формування української термінологічної лексики. 

Студенти ДІІТу - активні учасники конкурсів, олімпіад, конференцій. Викладачами кафедри вони щороку залучаються до участі в Міжнародному конкурсі знавців української мови ім. П. Яцика та Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім. Тараса Шевченка.

Важливе пізнавальне та виховне значення мають краєзнавчі, генеалогічні, мовознавчі та літературознавчі дослідження студентів, кращі з яких щороку представляються на секції „Гуманітарні проблеми та міжкультурна комунікація”, яка проходить у рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих учених „Науково-тех-нічний прогрес на транспорті”.

Серцевиною науково-методичної та виховної роботи є Світлиця – лабораторія українознавства, на базі якої створено студентські творчі об'єднання: „Дніпровські обрії” (кер. доц. Слободянюк М.А.), „Джерело” (кер. ст. викл. Лагдан С.П.).

Кафедра отримала ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти з підготовки докторів філософії за спеціальністю 032Історія та археологія з ліцензованим обсягом 10 осіб.

 

Новини

Вітаємо

переможців ІI(обласного) етапу IX Міжнародного мовно-

літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка,

який відбувся 20 січня 2019 року на базі Дніпровської академії неперервної освіти

(наказ Департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації від 22.01.2019 № 35/0/212-19):

ІІ місце – Сансієва Ірина Михайлівна, гр. ПЗ1511 (941);

ІІІ місце – Блощинська Софія Юріївна, гр. ПЗ1611 (931).

Бажаємо подальших творчих успіхів.


Завершився І етап ІХ Міжнародногомовно-літературного конкурсу

 імені Тараса Шевченка

У період із 05 до 26 листопада 2018 року в університеті проходив І етап ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. У ньому взяли участь 28 студентів І-ІV курсів факультетів МТ, УЕП, ТІ, УПП, ОБЗ, ПЦБ й ТК. Умовою конкурсу було написати твір на тему «Вишиванку треба мати у душі» та подати, якщо є, власні літературні твори (поезію чи прозу).

            За підсумками конкурсу переможцями визнані:

I місце –   Бєляєв Олександр Ігорович, гр. 946;

II місце –  Блощинська Софія Юріївна, гр. 931;

                           –  Сансієва Ірина Михайлівна, гр. 941;

III місце – Власюк Оксана Сергіївна, гр. 620;

                            – Волкодавець Алла Олександрівна, гр. 932.

За змістовність і художню майстерність творів оголошена подяка у наказі ректора студентам:

  1. Андрусову Івану Олександровичу, гр. 329;
  2. Борейкові Назару Олександровичу, гр. 228;
  3. Ждан Юлії Олександрівні, гр. 634;
  4. Івановій Владі Сергіївні, гр. 931;
  5. Піддубняк Поліні Володимирівні, гр. 936;
  6. Холодарь Карині Сергіївні, гр. 936;
  7.  Юхну Нікіті Андрійовичу, гр. 912.

У своїх творах студенти відзначали значення вишиванки для українця, наголошували на тому, що вона є не лише елементом національного вбрання, а й оберегом, частинкою душі.

Ось уривки з творів переможців:

«Нині важко судити, скільки часу може зайняти зцілення кількох поколінь манкуртів, які не розуміють важливості нематеріальної спадщини своєї нації, перебираючи від неї, у кращому разі, зовнішні риси, однак незаперечним є той факт, що процес уже потроху рухається, і від його результатів, без перебільшення, залежатиме майбутнє всієї української держави. Адже оболонку будь-якої країни має заповнювати національний зміст, що продовжує власну історичну традицію, інакше вона буде просто затиснена поміж іншими націями, котрі мають власний зміст і прагнуть його захистити за будь-яку ціну» (Бєляєв Олександр Ігорович, гр. 946);

«Сьогодні вишиванки знову стрімко вриваються у світ моди і займають там провідну позицію. Усе частіше вони прикрашають відомих зірок на червоних доріжках, модні покази, обкладинки журналів і вливаються в буденний гардероб простих українців. До традиційних символів, які вишивали наші бабусі та прабабусі, додають усе більше нових елементів, осучаснюють і модернізують стародавню майстерність вишивання.  Але чи надають зараз цьому одягу такого ж значення, як в історичному минулому нашої країни?  Або ж люди просто сліпо женуться за модними брендами, які бачать на екранах своїх телевізорів?» (Блощинська Софія Юріївна, гр. 931);

«Українська вишиванка завжди була важливою складовою національного костюма наших пращурів, її вдягали і як повсякденний, і як святковий одяг. У наш час вишиванка знову набула популярності, але не у складі національного костюма. Традиційна українська вишивка стала прикрасою футболок, сорочок, суконь, блузок та навіть автомобілів. Такий одяг носять разом із сучасними кросівками та джинсами, поєднуючи те, що, здавалося, поєднати неможливо. Чому та навіщо?» (Сансієва Ірина Михайлівна, гр. 941);

«Чому все частіше на вулиці можна побачити людей, які носять українську традиційну вишиту сорочку та інші символи держави й народної культури як повсякденний одяг? Чому українську мову можна почути дедалі частіше у тих регіонах, які в основному заселені російськомовним населенням? Чому все частіше на зборах різного характеру можна почути "Слава Україні!" від людей різного віку й стану? Невже тільки зараз українці почали усвідомлювати вчення про любов до своєї країни й намагатися таким чином показати, що їм не байдуже до майбутнього своєї країни, що вони є справжніми патріотами, готовими захистити свою країну та свій народ у тяжкі часи?» (Волкодавець Алла Олександрівна, гр. 932);

«На мою думку, добре, що молодь не соромиться носити вишиванку, а навпаки, робить це залюбки… Вважаю, що для вишиванки повинна бути внутрішня потреба. Так, хтось має потребу одягнути її лише на свято, хтось – носити щоденно. Це непогано. Якщо вишиванка стала модною, то й українська культура та наше суспільство стає модним» (Власюк Оксана Сергіївна, гр. 620).

Конкурс з української мови імені Петра Яцика

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 12.10.2018 № 1/94624 «Про проведення ХІХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика», з нагоди Дня української писемності та мови і з метою піднесення престижу української мови, популяризації її серед молоді 8 листопада 2018 р. в університеті відбувся 1 етап конкурсу, у якому взяли участь 69 студентів 1-3 курсів.

Переможцями визнано та вирішено нагородити грамотами:

1 місце – Сатокіну Софію Валеріївну (гр. ПЗ1612);

2 місце – Колоду Надію Андріївну (гр. УЗ 1812);

3 місце – Бабченко Єлізавету Костянтинівну (гр. ЛГ 1611).

Наукове керівництво студентами, які стали переможцями конкурсу, здійснювали доц. Накашидзе І.С., ст. викл. Бочарова О.О., ст. викл. Лагдан С.П.

За підсумками І етапу конкурсу оголошено подяку студентам, які продемонстрували високий рівень знань з української мови:

  • Власюк Валерії Віталіївні (гр. УА 1811);
  • Войтовичу Роману Васильовичу (гр. КГ 1611);
  • Горобченко Діані Сергіївні (гр. УА 1811);
  • Жужгіній Альоні Олександрівні (гр. МТ 1611);
  • Пащенку Артему Олеговичу (гр. КГ1611);
  • Стаднік Анастасії Денисівні (гр. КС 1611);
  • Федосовій Юлії Віталіївні (гр. УА 1811);
  • Шетько Ганні Сергіївні (гр. КГ 1611);
  • Юристовській Валерії Мар’янівні (гр. УЛ 1811).

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності

9 листопада відзначають День української писемності та мови. Із 2000 року у цей день проходить Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Це не просто засіб перевірити власну грамотність, а насамперед масштабний національний флешмоб.

Диктував диктант цього разу його автор ‒ доцент Київського університету ім. Б. Грінченка Олександр Авраменко. Текст мав назву ,,Крила Україниˮ.

Офіційне гасло цьогорічного заходу ‒ #пишеморазом. Воно підкреслює основну мету диктанту: єднання навколо мови.

Традиційно і ДНУЗТ став локацією, де всі бажаючі могли перевірити себе. У написанні диктанту взяло участь 29 осіб, серед яких співробітники, студенти і курсанти університету.

Кафедра українознавства оголошує подяку всім учасникам радіодиктанту. У разі виникнення питань стосовно тексту або допущених помилок звертайтесь в ауд. 470-а за консультацією філологів.

Конкурс на кращий твіручнівської молоді

Відповідно до листа від голови ГО ,,Примножимо славу Придніпров’яˮ Березки В. В. викладачі кафедри українознавства у жовтні 2018 р. залучили студентів ДІІТу до участі в конкурсі на кращий твір учнівської молоді на тему ,,Культура мовиˮ. На обласний конкурс було надіслано 7 творів, три з яких посіли призові місця:

І місце – Волкодавець Алла, студ. гр. ПЗ1612;

ІІ місце – Решетняк Ростислав, студ. гр. ПЗ1612;

ІІІ місце – Ждан Юлія, студ. гр. ВВ1611.

Студентам-переможцям і їх науковому керівнику, Лагдан С.П., оголошено подяку з відповідним формулюванням:

- Волкодавець Аллі, студ. гр. ПЗ1612, за І місце в обласному конкурсі на кращий твір учнівської молоді на тему ,,Культура мовиˮ та успіхи в оволодінні українською мовою;

- Решетняку Ростиславу, студ. гр. ПЗ1612, за ІІ місце в обласному конкурсі на кращий твір учнівської молоді на тему ,,Культура мовиˮ та успіхи в оволодінні українською мовою;

- Ждан Юлії, студ. гр. ВВ1611, за ІІІ місце в обласному конкурсі на кращий твір учнівської молоді на тему ,,Культура мовиˮ та успіхи в оволодінні українською мовою;

- ст. викл. Лагдан С.П. – за вагомий внесок у підвищення мовної культури молоді та вміле керівництво науковою роботою студентів, які стали переможцями обласного конкурсу творів учнівської молоді на тему ,,Культура мовиˮ.

 

Обмін досвідом

…..Науковці кафедри українознавства системно приділяють увагу питанням підвищення кваліфікації, обмінюються передовим педагогічним досвідом. Зокрема, цьогоріч з 16 по 19 жовтня викладачі-історики та філологи провели тиждень відкритих кафедральних занять, протягом якого можна було відвідати:

- показову лекцію завідувача кафедри проф. Кривчика Г.Г. на тему ,,Українська національна революція (Визвольна війна) середини ХУІІ ст.ˮ з дисципліни ,,Історія та культура Україниˮ (18.10.2018, гр. 420-920, 730 А,М,Ф);

- лекцію доц. Слободянюка М.А. на тему ,,Україна наприкінці 17-18 ст.ˮ, (Історія та культура України, 17.10.18, гр. 711-6);

- п/з з ,,Української мови за професійним спрямуваннямˮ ст. викл. Лагдан С.П. на тему ,,Довідково-інформаційні документиˮ (16.10.18, гр. 933);

- лекцію доц. Накашидзе І.С. на тему ,,Ліквідація української державності у ХУІІІ ст.ˮ (Історія та культура України, 19.10.18, гр. 411-9).

Усі заняття були проведені на належному науково-методичному рівні, від-повідали вимогам вищої школи, отримали позитивну оцінку колег.

Обмінюватися досвідом щодо методики проведення навчальних занять зі студентами, співпрацювати з іншими закладами вищої освіти давно стало традицією НПП кафедри українознавства. Нещодавно було видано навчальний посібник ,,Уведення в науково-педагогічну діяльністьˮ (В.В. Іваненко, Г.Г. Кривчик, І.С. Накашидзе. – Дніпро: Ліра, 2018), який рекомендовано студентам старших курсів, аспірантам, молодим науковцям і викладачам історичних та інших гуманітарних дисциплін вищих навчальних закладів.

Кілька примірників цього посібника проф. Кривчик Г.Г. передав у дар до фондів науково-технічної бібліотеки ДІІТу для використання в навчальному процесі та презентував викладачам університету.