Українознавство та гуманітарна підготовка іноземних студентів

Кафедра „Українознавство та гуманітарна підготовка іноземних студентів” cтворена шляхом об’єднання з 1 липня 2016 р. кафедр „Українознавство” та „Гуманітарні дисципліни для іноземних студентів”.

Кафедра викладає такі навчальні дисципліни:

  • „Історія України”;
  • „Історія української культури”;
  • „Історія та культура України”;
  • „Українська мова за професійним спрямуванням”.

Викладання забезпечують досвідчені викладачі: проф. Кривчик Г.Г., доц. Ковтун В.В., доц. Слободянюк М.А.,  доц. Накашидзе І.С., доц. Радкевич Т.О., ст. викл. Бочарова О.О., ст. викл. Лагдан С.П., ст. викл. Кучер В.М.

НПП кафедри пропонують такі дисципліни за вибором:

  • „Історія держави і права в Україні;”;
  • „Світова культура;”;
  • „Історія міжнародних відносин;”;
  • „Сучасні міжнародні організації;”;
  • „Організація державного управління та місцевого самоврядування в країнах Євросоюзу;”.
  • „Організація та правові основи Євросоюзу;”.
  • „Культура ділової мови.”.

У центрі уваги науковців кафедри проблеми історії та культури України, краєзнавча тематика, дослідження процесів формування української термінологічної лексики. 

Студенти ДІІТу - активні учасники конкурсів, олімпіад, конференцій. Викладачами кафедри вони щороку залучаються до участі в Міжнародному конкурсі знавців української мови ім. П. Яцика та Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім. Тараса Шевченка.

Важливе пізнавальне та виховне значення мають краєзнавчі, генеалогічні, мовознавчі та літературознавчі дослідження студентів, кращі з яких щороку представляються на секції „Гуманітарні проблеми та міжкультурна комунікація”, яка проходить у рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих учених „Науково-тех-нічний прогрес на транспорті”.

Серцевиною науково-методичної та виховної роботи є Світлиця – лабораторія українознавства, на базі якої створено студентські творчі об'єднання: „Дніпровські обрії” (кер. доц. Ковтун В.В.), „Джерело” (кер. ст. викл. Лагдан С.П.).

Кафедра отримала ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти з підготовки докторів філософії за спеціальністю 032Історія та археологія з ліцензованим обсягом 10 осіб.

 

Новини

VІІІ Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Завершився І етап уже традиційного в нашому університеті VІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. У ньому взяли участь 44 студенти І, ІІІ та ІV курсів. Особливу активність виявили студенти факультету технічної кібернетики – 26 конкурсантів.

За підсумками конкурсу переможцями визнані:

I місце – Ямбург Ксенія Олегівна, гр. УЗ1413 (433);

II місце – Єфремова Катерина Русланівна, гр. ПЗ1411 (941);

                           – Сансієва Ірина Михайлівна, гр. ПЗ1511 (931);

                 – Степура Оксана Юріївна, гр. ТЕ1411 (249);

III місце – Бєляєв Олександр Ігорович, гр. КБ1511 (936);

                            – Панченко Олег Сергійович, гр. ТЕ1411 (249);

                            – Романюк Анастасія Ігорівна, гр. ПЗ1511 (931).

Продемонстрували змістовність та художню майстерність викладу у свої творах такі студенти:

  1. Бутенко Яна Юріївна, гр. ТЕ1411 (249);
  2. Греков Олександр Сергійович, гр. КГ1411 (541);
  3. Карабут Юлія Олександрівна, гр. ЕП1411 (244);
  4. Лисюк Валерія Володимирівна, гр. АТ1511 (937);
  5. Лях Ангеліна Сергіївна, гр. КБ1511 (936);
  6. Омелич Марія Олександрівна, гр. АТ1511 (937);
  7. Сахно Єлизавета Олегівна, гр. ЕО1511 (635);
  8. Снігур Юлія Олександрівна, гр. ПЗ1511 (931);
  9. Сухова Юлія Олександрівна, гр.ВГ15120 (340В).

Переможці конкурсу нагороджені грамотами, підручниками «Історія і культура України» (автори В. В. Іваненко, Г. Г. Кривчик ) та художніми альбомами «Світлиця».

Завданням конкурсу було написати твір на тему «Життя геніїв дуже коротке, проте належить вічності».

У своїх творах конкурсанти шукали відповіді на питання, хто такі генії, у чому полягає феномен геніальності, яке значення мають твори й винаходи геніїв для розвитку суспільства. Аргументуючи свої роздуми, студенти зверталися передусім до прикладів із української літератури й по праву зарахували до тих геніальних митців слова, які, як каталізатори совісті епохи, присвятили своє життя служінню народові, Тараса Шевченка, Лесю Українку, Миколу Гоголя, Івана Франка, Василя Стуса, Василя Симоненка, Валер’яна Підмогильного, Богдана-Ігоря Антонича, Євгена Плужника, Миколу Хвильового, Івана Багряного. Не обійшли увагою й зарубіжну літературу, відзначили творчість Олександра Пушкіна, Вільяма Шекспіра, Генріха Гейне тощо.

Ось уривки із творів переможців конкурсу:

«Поети, художники, композитори – до багатьох геніїв доля була несправедлива. На мою думку, це не є звичайною випадковістю. Ознайомившись із життєвим шляхом багатьох відомих на увесь світ талановитих митців, я помітила, що найбільша кількість смертей геніїв припадає саме на той час, коли в людей не було можливості вільно висловитися. Вони зазнавали переслідувань із боку влади, бо критикували її, перебували під соціальним впливом нерозуміння, чвар, марнослів’я та осуду, бо випереджали поступ суспільства» (Ксенія Ямбург, гр. УЗ1413 (433));

«Усе в цьому житті швидкоплинне. Навіть життя швидкоплинне. Тому люди винайшли способи, як зупинити якийсь момент, – це фотографія або відеозапис. Проте є такий спосіб збереження моменту, який може відтворити цілі століття. Це слово. Слово, яке нагадає минуле, допоможе йти далі, яке підтримає, підбадьорить, яке змусить прокинутися. Але для того, щоб це слово стало вічним, треба вміти його сказати, а це під силу не кожному. Із цим можуть упоратися лише майстри. Майстри художнього слова. Це справжні генії» (Катерина Єфремова, гр. ПЗ1411 (941));

«Коли ми вивчаємо біографії видатних особистостей, перше, на що звертаємо увагу, – їхні роки життя, адже вони друкуються одразу після імені. Це дає змогу уявити, в яку епоху жила людина та скільки часу їй відміряв Господь. І часто помічаємо, що за дуже коротке життя вона зробила великий внесок у розвиток людства, збагатила світову скарбницю знань і культури, а іноді й випередила час на багато десятиліть» (Ірина Сансієва, гр. ПЗ1511 (931));

«Що привело всіх цих людей до нових ідей, винаходів та досягнень? Хто міг спонукати їх до створення дивовижних речей? Тільки поклик душі, якому не можна дати жодного наукового пояснення. Адже ніщо, крім самого творця, не зможе примусити його до праці над зусиль, до виснажливої роботи, під час якої не можна дозволити собі ні сну, ні відпочинку, до ризику своїм здоров’ям і життям. Не існують ні втома, ні голод, ні спрага для генія, що в єдиному творчому пориві наближає людство до великого відкриття» (Оксана Степура, гр. ТЕ1411 (249));

«Долі геніальних митців можуть належати до різних епох, різних континентів і націй, однак щось неосяжно величне поєднує всіх їх у плеяді синів і доньок Величі. Щось, що було властиве кожному з них. Те, заради чого вони жили, працювали, творили, страждали, втрачали і здобували. У кожного з них всередині горіло вогнище, яке й осяювало увесь світ своїм яскравим полум’ям, яке живилось тією самою незбагненною силою, якою наповнював їх Всесвіт, заради осяяння якого й бились їхні серця» (Олександр Бєляєв, гр. КБ1511 (936));

«Історія знає досить багато геніальних особистостей. Хтось набув визнання ще за життя, про інших ми дізнались лише через призму років, а деякі з них так і залишаються в загадковому минулому разом зі своїми ідеями та винаходами. Як на мене, справжній геній ніколи не йде прокладеним своїми попередниками шляхом, а буде створювати щось нове, парадоксально неймовірне, здатне повернути вектор розуміння дійсності на 180 градусів. Дуже часто такі люди не знаходять розуміння серед своїх сучасників, страждають від нервових чи психічних розладів, проводять більшість свого життя в самотності, а іноді взагалі помирають у досить молодому віці. Невже ось такою є справжня ціна геніальності?» (Олег Панченко, гр. ТЕ1411 (249));

«Я вважаю, що генії належать до тієї частини людей, що майже з народження на підсвідомості знають, у чому полягає їх призначення. Вони віддаються йому повністю, живуть ним, що робить їх особливими для інших людей. Генії знаходять вхід до потаємних закутків душі і таким чином намагаються донести свої ідеї. Тому незважаючи на те, що їх життя коротке, їх ідеї та творчість живуть багато століть і знаходять своїх прихильників у будь-який час» (Анастасія Романюк, гр. ПЗ1511 (931)).

Переможниця конкурсу Ксенія Ямбург закінчила свій твір власним віршем:

 

Поетів доля не шкодує

Та раз за разом все гартує,

Щоб ні на мить не забував,

Що сам Творець подарував

 

Ліричний, рідкісний талант.

Тож маєш, хлопче, мов атлант,

Розправивши широкі плечі,

Відкрити дивовижні речі,

 

Що змінять цей мінливий світ,

Розплавлять той твердий граніт,

Який у більшості серцях

Застиг, як кров в нових рубцях.

 

В тобі від самої появи

Був непростий політ уяви.

Тож мусиш ти ним поділитись,

За щастя в своїм краю битись.

 

Та ні вогнем або мечем,

А словом, що стане ключем

До миру, злагоди й любові.

Та як не прагнув би до волі

 

Змирись, бо доля вже така

В поета не бува м’яка,

Щоб ні на мить не забував,

І сам талант свій цінував !

 

                                                                             Старший викладач Лагдан С.П.

 


Урок пам’яті «Ти кажеш, не було голодомору!»

Четверта субота листопада – День пам’яті жертв голодомору. Напередодні на першому курсі факультету «Управління процесами перевезень» Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту відбувся Урок пам’яті «Ти кажеш, не було голодомору!». Підготували його студенти факультету за підтримки кафедри українознавства. Епіграфом до заходу студенти взяли вірш народного поета із Сумщини Дмитра Білоуса, який у 13-літньому віці пережив голодомор:

Ти кажеш, не було голодомору!

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вилляли до тла?

Як навіть вариво виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?...

Курсанти гр. УЗ1713 Сидоренко Артем, Петрук Вілен, Ручиця Денис, Савчук Олександр розповіли про хронологію подій 1932-33 років. Відеоблоки «Голодомор: пам’ять невмируща», «Геноцид 1932-33 рр. Помста за нашу свободу» розширили їх зміст і сутність.

Хвилиною мовчання вшанували учасники пам’ять безневинних жертв.

Студенти виступили з тематичними повідомленнями: Профатілов Сергій (гр. УЗ1712) «Світова громадськість про голодомор в Україні», Компанієць Ростислав (гр. УЗ1712) «Доля людини – трагедія нації», Большакова Анна (гр. УЗ1711) та Діденко Артем (гр. УЗ1713) «Наслідки голодомору».

Наукові повідомлення чергувалися з виступами, які йшли просто від серця. Пісні у виконанні курсанта гр.УЗ1713 Тищенка Олександра посилювали емоційність осмислення цінності людського життя. Прокоф’єва Аріна (гр. УЗ1713) відгукнулась на тогочасні події власним віршем «Голодомор у наших душах».

Присутні на заході: декан факультету УПП, доцент Вернигора Роман Віталійович, завідувач кафедри УГПІС, професор Кривчик Геннадій Георгійович, керівник студентського наукового товариства кафедри, доцент Ковтун Віра Володимирівна звернули увагу студентів на необхідність переосмислення складних сторінок української історії, формування історичної пам’яті.

На завершення заходу ведучі Діденко Артем та Марченко Діана (гр. УЗ1713) закликали всіх 25 листопада о 16:00 приєднатися до акції «Запали свічку пам’яті!». Вони підкреслили: «Четверта субота листопада цього року припадає на 25 листопада, о 16:00 ми запалюємо свічки за померлими. Хай у кожній душі, в кожному серці запалає свічка скорботи, хай заговорять усі свідки тих страшних днів, хай будуть завжди доглянутими могили безневинних жертв, бо «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». Пам’ятаймо про це завжди!»

У підготовці і проведенні заходу також були задіяні студенти та курсанти гр. УЗ1713: Марченко Діана, Бутков Станіслав, Сидоренко Артем,Кваша Костянтин, Корнієнко Артем, Петрук Вілен, Ручиця Денис, Усата Валерія; гр. УЗ1711 Чарияров Роман та інші.

Виступили студенти факультету «Управління процесами перевезень» і перед студентами факультету «Управління енергетичними процесами».

 

Доцент кафедри українознавства

Ковтун В. В.


Підсумки радіодиктанту

9 листопада відзначається День української писемності та мови. Традиційно, починаючи з 2000 року, у цей день проходить Всеукраїнський диктант національної єдності.

Популярність радіодиктанту щороку зростає. І найголовніше в ньому – це не перевірка знань і не хизування здобутою високою оцінкою. Важлива солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хто хоче, щоб українці говорили українською мовою і зберегли її для нащадків. Девіз радіодиктанту 2017 року – "Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета".

Задля спільної мети зібрались студенти та викладачі ДНУЗТ (усього – 90 осіб). Починаючи з 12 години, всі охочі долучитись до Всеукраїнської акції почали збиратись в ауд. 314. Таким чином, наш університет став однією із помітних локацій написання диктанту.

Радіодиктант під назвою «Наші пісні» прозвучав на Першому каналі Українського радіо о 12:30. Його склав спеціально до Дня мови і прочитав доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, теле- і радіоведучий Олександр Авраменко.

Після прослуховування тексту, усі бажаючі могли здати роботу на перевірку викладачам кафедри українознавства або ж перевірити самостійно після того, як буде оприлюднено його текст в Інтернеті.

Серед тих, хто здав роботу, найкращі результати показали:

  • Бутенко Яна (гр. ТЕ 1411),
  • Гапоненко Ганна (гр. ЕП 1411),
  • Степура Оксана (гр. ТЕ 1411),
  • Вєтух Світлана (гр. УЗ 1713),
  • Манелова Любов (гр. ЕП 1411),
  • Карабут Юлія (гр. ЕП 1411),
  • Логвин Юлія (гр. УА 1711),
  • Глоба Дмитро (гр. УЗ 1711),
  • Компанієць Ростислав (гр. УЗ 1712),
  • Окороков Андрій Михайлович (завідувач кафедри УЕР),
  • Гришечкіна Тетяна Сергіївна (кафедра «Вища математика»),
  • Вернигора Роман Віталійович (декан факультету УПП),
  • Марценюк Лариса Володимирівна (кафедра економіки та менеджменту).

Вітаємо переможців та бажаємо подальших успіхів у досягненні мети!