Українознавство

Кафедра викладає такі навчальні дисципліни:

  • „Історія України”;
  • „Історія української культури”;
  • „Історія та культура України”;
  • „Українська мова за професійним спрямуванням”.

Викладання забезпечують досвідчені викладачі: проф. Кривчик Г.Г., доц. Ковтун В.В., доц. Слободянюк М.А.,  доц. Накашидзе І.С., доц. Радкевич Т.О., ст. викл. Бочарова О.О., ст. викл. Лагдан С.П., ст. викл. Кучер В.М.

НПП кафедри пропонують такі дисципліни за вибором:

  • „Історія держави і права в Україні”;
  • „Світова культура”;
  • „Історія міжнародних відносин”;
  • „Сучасні міжнародні організації”;
  • „Організація державного управління та місцевого самоврядування в країнах Євросоюзу”.
  • „Організація та правові основи Євросоюзу”.
  • „Культура ділової мови”.

У центрі уваги науковців кафедри проблеми історії та культури України, краєзнавча тематика, дослідження процесів формування української термінологічної лексики. 

Студенти ДІІТу - активні учасники конкурсів, олімпіад, конференцій. Викладачами кафедри вони щороку залучаються до участі в Міжнародному конкурсі знавців української мови ім. П. Яцика та Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім. Тараса Шевченка.

Важливе пізнавальне та виховне значення мають краєзнавчі, генеалогічні, мовознавчі та літературознавчі дослідження студентів, кращі з яких щороку представляються на секції „Гуманітарні проблеми та міжкультурна комунікація”, яка проходить у рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих учених „Науково-тех-нічний прогрес на транспорті”.

Серцевиною науково-методичної та виховної роботи є Світлиця – лабораторія українознавства, на базі якої створено студентські творчі об'єднання: „Дніпровські обрії” (кер. доц. Ковтун В.В.), „Джерело” (кер. ст. викл. Лагдан С.П.).

Кафедра отримала ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти з підготовки докторів філософії за спеціальністю 032Історія та археологія з ліцензованим обсягом 10 осіб.

 

Новини

ВІТАЄМО

Бєляєва Олександра Ігоровича,

студента гр. КБ1511 (936), та

Сансієву Ірину Михайлівну,

студентку гр. ПЗ1511 (931),

які посіли ІІІ місце у IV (фінальному) етапі VІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Т. Шевченка (наказ МОН від 04.04.2018 № 327).

Бажаємо подальших творчих успіхів.


Підсумки 78 студентської науково-технічної конференції

У рамках 78 студентської науково-технічної конференції протягом 26-28 березня кафедра організувала проведення засідань 3-ох секцій: «Лексичне багатство української мови» (науковий керівник ст. викл. Лагдан С.П.), «Історія та культура рідного краю» (науковий керівник доц. Слободянюк М.А.)., «Українська державність: історія та сучасність» (науковий керівник доц. Ковтун В.В.).

Під керівництвом викладачів кафедри 43 студенти підготували 34 доповіді, у тому числі: проф. Кривчик Г.Г. – 3, доц. Ковтун В.В. – 9, доц. Слободянюк М.А. – 6, ст. викл. Бочарова О.О. – 3, ст. викл. Лагдан С.П. – 8, доц. Накашидзе І.С. – 5. Усі студенти підготували тези доповідей, які опубліковані.

Оргкомітет конференції відзначає добру підготовленість студентів до виступів, змістовність доповідей, аналітичні здібності студентів, уміння володіти аудиторією та застосовувати сучасні інноваційні системи.

Кожне засідання завершувалось підведенням підсумків з урахуванням думки всіх учасників конференції. Усім доповідачам було вручено художній альбом «Світлиця». Завідувач кафедри, проф. Кривчик Г.Г. вручив переможцям власні науково-методичні видання: підручник «Історія і культура України» (автори: Іваненко В.В., Кривчик Г.Г.) і методичний посібник «На шляху до наукової творчості» (автори: Іваненко В.В., Кривчик Г.Г., Накашидзе І.С.).

Переможцями визнано:

Секція «Лексичне багатство української мови»

І місце

Жаргон автолюбителів

Доповідачі – студ. гр. УА1611 (427) Костюк Анастасія Віталіївна,

                       студ. гр. УА1611 (427) Погонець Ірина Сергіївна

Науковий керівник – ст. викл. Лагдан С. П.

ІІ місце

Назви предметів хатнього начиння в лексикографічних працях кінця XVI – початку XVII ст.

Доповідач – студ. гр. СК1411 (949) Нагорна Надія Андріївна

Науковий керівник – ст. викл. Бочарова О. О.

ІІІ місце

  1. Територіальні діалекти української мови

Доповідач – студ. гр. УЗ1611 (421) Григоренко Андрій Дмитрович

Науковий керівник – ст. викл. Лагдан С. П.

  1. Етимологія назв злакових і квіткових рослин

Доповідач – студ. гр. УЗ1611 (421) Биковська Анастасія Олександрівна

Науковий керівник – ст. викл. Лагдан С. П.

Секція «Історія та культура рідного краю»

І місце

Історія Первомайська

Доповідач – студ. гр. СК17120 (920с) Зубко Андрій Вікторович

Науковий керівник – доц. Слободянюк М.А.

ІІ місце

Життя та діяльність декабриста О.С. Гангеблова

Доповідач – студ. гр. ЕТ17130 (223) Карасьов Олександр Павлович

Науковий керівник – проф. Кривчик Г.Г.

ІІІ місце

Жовтневе/Каракурт – багатонаціональне

Доповідач – студ. гр. БО1711 (711) Колєва Галина Іванівна

Науковий керівник – доц. Слободянюк М.А.

Секція «Українська державність: історія та сучасність»

І місце

Революція гідності

Доповідач – студ. гр. УЗ1711 (411) Голота Яна Володимирівна

Науковий керівник – доц. Ковтун В.В.

ІІ місце

Рідне місто Краматорськ в умовах АТО: власні спогади

Доповідач – студ. гр. УЗ1711 (411) Кононенко Олексій Дмитрович

Науковий керівник – доц. Ковтун В.В.

ІІІ місце

1) Статус і функції префекта у Франції та голови обласної державної адміністрації в Україні

Доповідач – студ. гр. ФП1411 (745А) Лемещенко Олена Ігорівна

Науковий керівник – проф. Кривчик Г.Г.

2)Федерація чи унітарність? Особливості державного устрою в Великобританії

Доповідач – студ. гр. ФП1413 (745В) Федоскіна Анастасія Миколаївна

Науковий керівник – проф. Кривчик Г.Г.

Мовознавча секція

 Історичні секції

Кращі доповіді студентів


Підсумки проведення ІI(обласного) етапу

VІІI Міжнародного мовно-літературного

конкурсу учнівської та студентської молоді

імені Тараса Шевченка

Вітаємо

переможців ІI(обласного) етапу VІІI Міжнародного мовно-

літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка,

який відбувся 20 січня 2018 року на базі Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти:

І місце – Сансієва Ірина Михайлівна, гр. ПЗ1511 (931);

ІІ місце –Бєляєв Олександр Ігорович, гр. КБ1511 (936);

ІІІ місце –Степура Оксана Юріївна, гр. ТЕ1411 (249).

Бажаємо подальших творчих успіхів.

VІІІ Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Завершився І етап уже традиційного в нашому університеті VІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. У ньому взяли участь 44 студенти І, ІІІ та ІV курсів. Особливу активність виявили студенти факультету технічної кібернетики – 26 конкурсантів.

За підсумками конкурсу переможцями визнані:

I місце – Ямбург Ксенія Олегівна, гр. УЗ1413 (433);

II місце – Єфремова Катерина Русланівна, гр. ПЗ1411 (941);

                           – Сансієва Ірина Михайлівна, гр. ПЗ1511 (931);

                 – Степура Оксана Юріївна, гр. ТЕ1411 (249);

III місце – Бєляєв Олександр Ігорович, гр. КБ1511 (936);

                            – Панченко Олег Сергійович, гр. ТЕ1411 (249);

                            – Романюк Анастасія Ігорівна, гр. ПЗ1511 (931).

Продемонстрували змістовність та художню майстерність викладу у свої творах такі студенти:

  1. Бутенко Яна Юріївна, гр. ТЕ1411 (249);
  2. Греков Олександр Сергійович, гр. КГ1411 (541);
  3. Карабут Юлія Олександрівна, гр. ЕП1411 (244);
  4. Лисюк Валерія Володимирівна, гр. АТ1511 (937);
  5. Лях Ангеліна Сергіївна, гр. КБ1511 (936);
  6. Омелич Марія Олександрівна, гр. АТ1511 (937);
  7. Сахно Єлизавета Олегівна, гр. ЕО1511 (635);
  8. Снігур Юлія Олександрівна, гр. ПЗ1511 (931);
  9. Сухова Юлія Олександрівна, гр.ВГ15120 (340В).

Переможці конкурсу нагороджені грамотами, підручниками «Історія і культура України» (автори В. В. Іваненко, Г. Г. Кривчик ) та художніми альбомами «Світлиця».

Завданням конкурсу було написати твір на тему «Життя геніїв дуже коротке, проте належить вічності».

У своїх творах конкурсанти шукали відповіді на питання, хто такі генії, у чому полягає феномен геніальності, яке значення мають твори й винаходи геніїв для розвитку суспільства. Аргументуючи свої роздуми, студенти зверталися передусім до прикладів із української літератури й по праву зарахували до тих геніальних митців слова, які, як каталізатори совісті епохи, присвятили своє життя служінню народові, Тараса Шевченка, Лесю Українку, Миколу Гоголя, Івана Франка, Василя Стуса, Василя Симоненка, Валер’яна Підмогильного, Богдана-Ігоря Антонича, Євгена Плужника, Миколу Хвильового, Івана Багряного. Не обійшли увагою й зарубіжну літературу, відзначили творчість Олександра Пушкіна, Вільяма Шекспіра, Генріха Гейне тощо.

Ось уривки із творів переможців конкурсу:

«Поети, художники, композитори – до багатьох геніїв доля була несправедлива. На мою думку, це не є звичайною випадковістю. Ознайомившись із життєвим шляхом багатьох відомих на увесь світ талановитих митців, я помітила, що найбільша кількість смертей геніїв припадає саме на той час, коли в людей не було можливості вільно висловитися. Вони зазнавали переслідувань із боку влади, бо критикували її, перебували під соціальним впливом нерозуміння, чвар, марнослів’я та осуду, бо випереджали поступ суспільства» (Ксенія Ямбург, гр. УЗ1413 (433));

«Усе в цьому житті швидкоплинне. Навіть життя швидкоплинне. Тому люди винайшли способи, як зупинити якийсь момент, – це фотографія або відеозапис. Проте є такий спосіб збереження моменту, який може відтворити цілі століття. Це слово. Слово, яке нагадає минуле, допоможе йти далі, яке підтримає, підбадьорить, яке змусить прокинутися. Але для того, щоб це слово стало вічним, треба вміти його сказати, а це під силу не кожному. Із цим можуть упоратися лише майстри. Майстри художнього слова. Це справжні генії» (Катерина Єфремова, гр. ПЗ1411 (941));

«Коли ми вивчаємо біографії видатних особистостей, перше, на що звертаємо увагу, – їхні роки життя, адже вони друкуються одразу після імені. Це дає змогу уявити, в яку епоху жила людина та скільки часу їй відміряв Господь. І часто помічаємо, що за дуже коротке життя вона зробила великий внесок у розвиток людства, збагатила світову скарбницю знань і культури, а іноді й випередила час на багато десятиліть» (Ірина Сансієва, гр. ПЗ1511 (931));

«Що привело всіх цих людей до нових ідей, винаходів та досягнень? Хто міг спонукати їх до створення дивовижних речей? Тільки поклик душі, якому не можна дати жодного наукового пояснення. Адже ніщо, крім самого творця, не зможе примусити його до праці над зусиль, до виснажливої роботи, під час якої не можна дозволити собі ні сну, ні відпочинку, до ризику своїм здоров’ям і життям. Не існують ні втома, ні голод, ні спрага для генія, що в єдиному творчому пориві наближає людство до великого відкриття» (Оксана Степура, гр. ТЕ1411 (249));

«Долі геніальних митців можуть належати до різних епох, різних континентів і націй, однак щось неосяжно величне поєднує всіх їх у плеяді синів і доньок Величі. Щось, що було властиве кожному з них. Те, заради чого вони жили, працювали, творили, страждали, втрачали і здобували. У кожного з них всередині горіло вогнище, яке й осяювало увесь світ своїм яскравим полум’ям, яке живилось тією самою незбагненною силою, якою наповнював їх Всесвіт, заради осяяння якого й бились їхні серця» (Олександр Бєляєв, гр. КБ1511 (936));

«Історія знає досить багато геніальних особистостей. Хтось набув визнання ще за життя, про інших ми дізнались лише через призму років, а деякі з них так і залишаються в загадковому минулому разом зі своїми ідеями та винаходами. Як на мене, справжній геній ніколи не йде прокладеним своїми попередниками шляхом, а буде створювати щось нове, парадоксально неймовірне, здатне повернути вектор розуміння дійсності на 180 градусів. Дуже часто такі люди не знаходять розуміння серед своїх сучасників, страждають від нервових чи психічних розладів, проводять більшість свого життя в самотності, а іноді взагалі помирають у досить молодому віці. Невже ось такою є справжня ціна геніальності?» (Олег Панченко, гр. ТЕ1411 (249));

«Я вважаю, що генії належать до тієї частини людей, що майже з народження на підсвідомості знають, у чому полягає їх призначення. Вони віддаються йому повністю, живуть ним, що робить їх особливими для інших людей. Генії знаходять вхід до потаємних закутків душі і таким чином намагаються донести свої ідеї. Тому незважаючи на те, що їх життя коротке, їх ідеї та творчість живуть багато століть і знаходять своїх прихильників у будь-який час» (Анастасія Романюк, гр. ПЗ1511 (931)).

Переможниця конкурсу Ксенія Ямбург закінчила свій твір власним віршем:

 

Поетів доля не шкодує

Та раз за разом все гартує,

Щоб ні на мить не забував,

Що сам Творець подарував

 

Ліричний, рідкісний талант.

Тож маєш, хлопче, мов атлант,

Розправивши широкі плечі,

Відкрити дивовижні речі,

 

Що змінять цей мінливий світ,

Розплавлять той твердий граніт,

Який у більшості серцях

Застиг, як кров в нових рубцях.

 

В тобі від самої появи

Був непростий політ уяви.

Тож мусиш ти ним поділитись,

За щастя в своїм краю битись.

 

Та ні вогнем або мечем,

А словом, що стане ключем

До миру, злагоди й любові.

Та як не прагнув би до волі

 

Змирись, бо доля вже така

В поета не бува м’яка,

Щоб ні на мить не забував,

І сам талант свій цінував !

 

                                                                             Старший викладач Лагдан С.П.