Дніпровський національний університет залізничного транспорту
імені академіка В. Лазаряна

Анонси подій 19 серпня 2019

• 19
  серпня
  2019
  Всесвітній день гуманітарної допомоги

  Важко точно дізнатися щорічний обсяг наданої гуманітарної допомоги, тому що немає єдиної бази даних для цієї звітності. Крім того, жодна організація не зобов’язана оприлюднювати точну суму тієї допомоги, яку вони надають. Іноді це просто не можливо. При цьому, тільки за деякими оцінками 2013 року, загальний обсяг гуманітарної допомоги у всьому світі склав приблизно 22 млрд. доларів США. У 2015 ця сума наблизилася до 28 млрд. доларів США.

  Близько 78% міжнародної гуманітарної допомоги надходять через офіційні урядові організації, в кінцевому рахунку від платників податків. Решта від приватних і благодійних організацій, від благодійних фондів та від корпорацій.

  Найбільшим урядовим донором є США, за якою слідує Великобританія. Приблизно одна шоста частина прямих іноземних інвестицій уряду Великобританії (не включаючи вклади, зроблені через Організацію Об’єднаних Націй і Європейський союз) використовується на гуманітарну допомогу.

  За даними ООН, за минуле десятиліття число людей, які постраждали від гуманітарної кризи, подвоїлася. У 2015 році більш ніж 76 мільйонів осіб з 31 країни потребували такої допомоги.

  Згідно з даними двох недавніх досліджень, кожен витрачений долар, особливо у відповідь на ранній кризовий випадок, дуже ефективний і дозволяє скоротити від 4 до 5 доларів, які необхідно буде виділити для подолання повномасштабної катастрофи.

  Конфлікти, стихійні лиха та інші надзвичайні ситуації постійно загрожують життю і здоров’ю багатьох мільйонів людей. Під час цих криз тисячі відданих справі гуманітарних працівників з багатьох країн світу докладають зусилля для надання сприяння постраждалим людям, підтримки місцевих органів управління в доставці необхідної допомоги.

  Всесвітній день гуманітарної допомоги заснований Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я та іншими міжнародними організаціями, які привертають увагу до ролі гуманітарних працівників і згадують тих з них, хто загинув або отримав травми під час виконання своїх життєво важливих обов’язків. Цей День має щорічний характер і проводиться 19 серпня. Відзначається відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES /63/139.

  Мета проведення Всесвітнього дня гуманітарної допомоги полягає у приверненні уваги громадськості та поширення знань про гуманітарне співтовариство, про те, що роблять гуманітарні працівники і з якими труднощами вони стикаються, проводиться демонстрація своєї гуманітарної діяльності для неурядових та міжнародних організацій, а також спогад тих, хто загинув або отримав травми під час гуманітарних операцій.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та kvl.org.ua

• 19
  серпня
  2019
  День пасічника України

  Мед – продукт вічності. Він має один з найвищих показників дати зберігання серед харчових продуктів. Уявіть, знайдений в гробницях фараона, запечатаний в глечиках мед, до цього часу залишається їстівним і придатним для вживання. Ця довговічність пояснюється його хімічним складом: продукт природним чином є кислотним, з низьким вмістом вологи, що робить його досить непривітним середовищем для різноманітних бактерій. Перетворюючи нектар (основний інгредієнт меду), бджоли так сильно махають крилами, що витягають надлишкову вологу зі спочатку наповненої водою речовини. У бджіл також є спеціальний фермент у шлунках, який допомагає розділити нектар на глюконовую кислоту і перекис водню. Останній сприяє подальшому запобіганню росту бактерій та інших мікроорганізмів у меді.

  Мед дуже корисний для здоров’я і це помітили давно. Перші свідчення про мед, котрий застосовується для медичних цілей, датується часом стародавньої Месопотамії. Оскільки речовина настільки негостинна для бактерій, її часто використовували для захисту від інфекції при порізах і опіках. Сьогодні мед також використовується в якості природного лікування.

  Типовий вулик може виробляти від 13,6 до 45,35 кг меду на рік. В середньому, медова бджола виробляє 1/12 чайної ложки меду протягом свого життя.

  День пасічника – професійне свято бджолярів – в Україні почали відзначати з 1997 року. Він встановлений Указом Президента № 815/97 і святкується щорічно 19 серпня.

  Підраховано, що кожна сьома тонна світового меду – українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей.

  

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та regionews.sumy.ua

• 19
  серпня
  2019
  Преображення Господнє

  Зійшовши на вершину гори, Він став на молитву, а Його учні сіли відпочити й від втоми заснули. Під час цієї молитви відбулося дивовижне преображення Ісуса Христа і Його учням відкрилася Його слава, як Єдинородного від Отця. Вид лиця Його змінився: воно просяяло як сонце. І стала одежа Його біла як сніг, заблищала як світло. І з іншого світу постали сюди два найбільших пророки, законодавець Мойсей і Ілія. Вони з’явилися у славетному вигляді; але розмовляли з Ісусом Христом про останні дні земного життя Його, які Він повинен закінчити в Єрусалимі. Прокинулись апостоли: і побачили славу Його й обох мужів тих, що стояли з Ним.

  В деякій мірі Свято Преображення пов’язано і можна порівняти з старозавітним Святом Кучок. Цей зв’язок підтверджує традиція здійснювати у свято Преображення (як і під час Свята Кучок) освячення плодів. На Сході до початку серпня встигають злаки та виноград, які християни приносять до храму для благословення на знак подяки Богові за дарування цих плодів. Частину цього врожаю в перші століття християни жертвували до храму для здійснення таїнства Євхаристії.

  У християнстві освячення плодів у день свята Преображення набуло особливого символічного значення: у Преображенні Христа показано щось нове, перетворення і благодатний стан, що людина і світ знаходять Воскресінням Христа і яке здійсниться у воскресінні всіх людей. І вся природа, яка прийшла в розлад з того моменту, коли у світ через людину увійшов гріх, тепер разом з людиною очікує найближчого оновлення.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та www.cerkva.uz.ua

• 19
  серпня
  2019
  Яблучний Спас

  Саме це свято знаменує закінчення літа. Тому в давнину у цей день люди виходили подивитися на захід сонця, і, спостерігаючи за тим, як небесне світило йде на спочинок, співали пісні, відтак прощалися із теплом, примовляючи: "В Яблучний Спас – пішло літо від нас".

  Натомість зустрічали осінь: не лише відчували її ранні холодні подихи, а й приймали перші дари. Тому, коли люди йшли до церкви, то клали у свої кошики груші, сливи, виноград, персики, овочі, інколи навіть жмут колосся чи пшениці. Головним же атрибутом святкової корзини були яблука, які, як вважали, не можна було їсти до 19 серпня, проте у цей день, а також опісля ці фрукти вживали в необмеженій кількості. Ще на Спаса радили збирати урожай, адже подейкували: залишені після Яблучного свята фрукти, овочі чи зернові користі не принесуть.

  У цей день люди спостерігали і за тим, як веде себе природа. Вважалося, якщо погода буде сухою і спекотною, такою слід очікувати осінь, і, навпаки, якщо задощить, то золота пора буде багатою на дощі. Морозну зиму на Другого Спаса пророкує небо без жодної хмаринки.

  

  Використані матеріали сайту www.24tv.ua та nk-online.tv

• 23
  серпня
  2019
  Європейський День пам’яті жертв сталінізму і нацизму

  23 серпня відзначатиметься Європейський день пам'яті жертв сталінізму та нацизму та 75-та річниця підписання пакту Молотова-Ріббентропа

  Підписання 23 серпня 1939 року Пакту між Гітлером та Сталіним стало спусковим механізмом найкривавішої трагедії в історії людства – Другої світової війни.

  Як зазначають науковці, сумнозвісний Таємний протокол, яким країни Східної Європи були розділені на сфери німецьких і радянських інтересів, був злочинною змовою керівників двох тоталітарних режимів – диктаторів націонал-соціалістичної Німеччини та комуністичного СРСР. Пакт з його таємним протоколом відкрив шлях до воєнної агресії проти Польщі та розв’язання Другої світової війни. Саме тому його кваліфікують як злочин проти миру та людства.

  Позиція Українського інституту національної пам’яті полягає в тому, що внаслідок змови Гітлера та Сталіна Друга світова війна торкнулася українців з самих перших її днів у вересні 1939 р., коли впали перші німецькі бомби на Львів та інші міста, що опинилися на лінії наступу нацистської Німеччини.

  Також важливо пам’ятати, що в період від вересня 1939 до червня 1941 СРСР був союзником Третього рейху.

  У стосунку до України Друга світова війна – це національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності та розділені поміж кількох країн, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців.

  Європейській парламент своєю Декларацією від 23 вересня 2008 року засудив Пакт Гітлера-Сталіна як такий, що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів, і такий, що спричинив масові депортації, убивства й поневолення, які мали місце у зв’язку з актами агресії сталінізму й фашизму і підпадають під категорію військових злочинів і злочинів проти людяності. В декларації було зазначено: «Масові депортації, вбивства та закріпачення, вчинені в контексті актів агресії Сталінізмом та Нацизмом попадають в категорію військових злочинів та злочинів проти людства. За міжнародним законом, строки давності не поширені на військові злочини та злочини проти людства.»

  

  Використані матеріали сайту memory.gov.ua, uk.wikipedia.org та www.unian.ua

• 23
  серпня
  2019
  День Державного Прапора України

  Державний Прапор України –прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

  Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

  У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.

  Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.

  Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

  22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 – в Карпатській Україні. У період 1917 – початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.

  Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформилося як единонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру – синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку – жовтий колір.

  24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

  У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та menarada.gov.ua

• 23
  серпня
  2019
  Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації

  Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації відзначається за рекомендацією 150-ї сесії виконавчої ради ЮНЕСКО в день повстання рабів Сан-Домінго і Гаїті в 1791 році, яке поклало початок процесу ліквідації системи рабства.

  На початку третього тисячоліття до цієї дати влада американського штату Огайо приурочила відкриття музею історії рабства.

  На острові Горі біля берегів Сенегалу, який був основним транзитним пунктом для работоргівців, проводиться церемонія пам’яті жертв работоргівлі.

  Рабство є безпрецедентною трагедією і однією з самих темних сторінок людської історії.

  Незважаючи на те, що рабство було скасовано і засуджено на міжнародному рівні, воно, як і раніше, існує в нових формах і зачіпає сьогодні мільйони людей в усьому світі. За даними ООН, щороку мільйони людей, в основному жінки і діти, стають жертвами обману і насильства, перетворюються на «живий товар» і зазнають експлуатації.

  «Нова работоргівля» стала однією з найбільш гострих та широкомасштабних проблем сучасності.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та schooln43.at.ua

• 24
  серпня
  2019
  День незалежності України

  Історію України прийнято відраховувати з моменту створення Київської держави в 9 столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства у 17 столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця 18 століття, після чого, аж до 20 століття, незалежної української держави не існувало.

  Після революції 1917-го року в Україні позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року, який оголосив Українську Народну Республіку – УНР. В цьому Універсалі було оголошено про свободу слова, преси, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари і т.п.

  Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська в Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР покликати на допомогу Німеччину.

  З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій – Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідувала громадянська війна і низка інтервенцій завершилися в березні 1919 року в Києві, на Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям конституції "незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки».

  28 грудня 1920 між УРСР і РСФСР було підписано «Робітничо-Селянський союзний договір про військове й господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РСФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише наприкінці 20 століття, після розвалу СРСР.

  24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.

  Незважаючи на порушення територіальної цілісності з боку агресивного сусіда на початку 2014-го року, ядерний шантаж, окупацію Кримського півострова, терор і подальшої війни, розв’язаної ним на території Донецької та Луганської областей, Україна залишилася вірною демократичним цінностям. Підтвердила свій без’ядерний статус, від якого відмовилася в обмін на гарантії збереження територіальної цілісності і суверенітету за Будапештським меморандумом.

  8 серпня 2016-го року, з огляду на вагому користь в площині інноваційного духу українського народу, багатої культури і спадщини, тверду прихильність українського суспільства до демократичного вектору розвитку, а також внесок української діаспори, що проживає в Сполучених Штатах Америки в розвиток україно-американських відносин і внесок американців українського походження в освітній, науковий і економічний успіх штату Міннесота, Губернатором штату Міннесота Марком Дейтоном, День Незалежності України був офіційно проголошений святом штату: UKRAINIAN INDEPENDENCE DAY in the State of Minnesota.

  Зусилля українського народу і світової спільноти спрямовані на відновлення територіальної цілісності і суверенітету держави Україна. Не зважаючи на агресію, в країні проводяться ряд реформ, метою яких є забезпечення загальнолюдських прав і свобод, економічного добробуту та подальшої інтеграції в міжнародні процеси.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та ukraine-in.ua

• 25
  серпня
  2019
  День шахтаря

  Шахтарська праця завжди була наповнена особливим духовним змістом. Це не просто піт та сльози, колосальні зусилля і непорушна самовідданість, честь і професіоналізм. Спускаючись у шахту, шахтар залишає на поверхні весь свій страх, тому що під землею йому зовсім немає місця. Бере з собою надію і любов, бо знає, що це те єдине, яке не залишить його навіть там, під землею. І йде робити свою справу.

  Гірницька справа завжди вимагала мудрості і хороших продуманих рішень. Вона не терпить легковажності і не прощає помилок. На території Київської Русі початок гірничої справи було покладено вже у другій половині XV століття. Перша експедиція в Печерський край для пошуків корисних копалин вирушила за наказом Великого князя московського Івана III у 1491-му році. Перегортаючи історію, зазначаємо, що гірнича справа до кінця XIX століття посіла одне з центральних місць в ряду інших ключових галузей промисловості.

  У середині XX століття, а точніше 10-го вересня 1947-го року в СРСР, відзначаючи високі заслуги і внесок гірників у широку індустріалізацію країни, за клопотанням міністрів вугільної промисловості Радянського Союзу Оніка Д. Г. та Засядька А. Ф. було затверджено офіційне професійне щорічне свято День шахтаря, святкування якого було встановлено на останню неділю серпня. Вперше святкування Дня шахтаря було проведено 29-го серпня 1948-го року. Добра традиція святкування Дня шахтаря збереглася і після повернення суверенітету колишнім союзним республікам. В Україні цей День був закріплений відповідно до нового законодавства по Указу Президента України від 16-го серпня 1993-го року № 304/93, продовжуючи святкуватися щорічно в останню неділю серпня.

  

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та 2017rik.pp.ua

• 25
  серпня
  2019
  Свято Жнив

  Свято, про яке відомо ще зі Старого Заповіту. Святкується це свято завжди, починаючи з останньої неділі серпня або в останню неділю вересня за рішенням церковної громади.

  Багато народів, забуваючи про Бога, не забували про це свято, і святкування врожаю було досить поширеним в язичницькому суспільстві. Сьогоднішні церковні урочистості беруть свій початок у вікторіанські часи, коли преподобний Роберт Стівен Хокер запросив своїх прихожан у 1843 році до спеціального служіння подяки в Церкві в Морвенстоу, Корнуолл (Англія).

  Ранні англійські поселенці в Північній Америці сприйняли ідею свята збору врожаю як один із засобів для організації взаєморозуміння з місцевими жителями. Перший День подяки був відзначений релігійними біженцями з Англії, відомими як «пілігрими» (паломники), у 1621 році. Вони запросили корінних американців на бенкет на Плімутській плантації, щоб відсвяткувати успішний урожай. Спочатку індички не було в меню. Замість неї на свято готували гусака, омара, рибу або оленя.

  Зараз фестивалі врожаю проводяться по всьому світу.

  

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та zhyvyaktyvno.org

• 28
  серпня
  2019
  Успіння Пресвятої Богородиці або Перша Пречиста

  28 серпня православні та греко-католики святкують Успіння Пресвятої Богородиці. За традицією східної церкви, свято Успіння Пресвятої Богородиці або, як кажуть у народі, Перша Пречиста, належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року, під час якого згадують упокоєння, воскресіння та прославлення Матері Божої.

  Успіння – кінець земного життя Богородиці та переселення її в життя небесне. Після того як Ісус Христос вознісся на небо, Матір Божа лишилася під опікою апостола Івана Богослова. Незадовго до свого успіння Божа Матір прибула до Єрусалима. Свій час вона там присвячувала невтомним молитвам. Одного разу на Голгофі до неї з'явився архангел Гавриїл і провістив їй скоре переселення до життя небесного.

  За звісткою архангела, успіння Богородиці мало статися о третій годині. Святі апостоли запалили безліч свічок і оточили урочисто прикрашену постіль, на якій лежала Мати Божа. Зненацька засяяло божественне світло і до людей зійшов сам Ісус Христос у супроводі янголів, архангелів та праведних душ. Побачивши сина, Матір Божа дуже зраділа і без жодних тілесних страждань віддала свою душу. Через три дні апостоли не знайшли в труні тіла Богородиці, а тільки її поховальні покривала. Це був доказ того, що Божа Мати справді вознеслася на небо.

  Від цього дня дівчата у селі вже не мають тяжкої роботи, кажуть: "Прийшла Перша Пречиста – дівка стає речиста" – починає багато говорити, бо нема вже що робити.

  Після Успіння Пресвятої Богородиці родини, у яких були діти на порі, починали активно готуватися до весільного сезону.

  В цей час починався також збір урожаю в садах. Залишалися ще тільки "зимові" сорти яблук та деякі груш. Після Першої Пречистої також розпочиналася заготівля калини.

  У день Першої Пречистої селяни приносили в церкву на літургію колосся нового врожаю, щоб «Успіння-матінка» благословила їхній труд та зберегла зібраний врожай від пожежі та дощу.

  

  Використані матеріали сайту rivne1.tv та www.unn.com.ua

   

• 29
  серпня
  2019
  Горіховий Спас

  На Третій Спас у народі кажуть ще Хлібний і Полотняний.

  У день Третього Спаса християни несуть до церкви горіхи, щоби їх там посвятили. Дівчата ж влаштовують ще й ворожіння, завдяки якому дізнаються про свою долю. Варто було лише зірвати з дерева горіх та з’їсти його. Вже смак плоду підказував, що на дівчину чекає в майбутньому: якщо трапився солодкий горіх – до великої любові, гіркий – чекай від коханого зради, недоспілий – чатуй на важливу звістку, гнилий – бути біді.

  З пошаною цього дня ставилися і до хліба. Адже саме у цю пору якраз закінчувалися жнива. Раніше на свято у багатьох містах влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. Вважали, що торгівля в цей день мала бути особливо сприятливою. Третій Спас і справді любить працьовитих, тому кожного наприкінці дня він спитає: "Чи жнивували, а чи в холодку пролежали?".

  

   

  Використані матеріали сайту www.24tv.ua та znaj.ua

• 30
  серпня
  2019
  Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

  Згідно даних міжнародних правозахисний організацій, показник зникнень людей, які стали жертвами і пропали з нез’ясованих обставин, у період з 1980-го до 2011-го рік, залишався стабільно високим. Понад 53-х тис. людей щорічно, і ця проблема стосується не тільки країн так званого «третього» світу, але і досить успішних, розвинених і демократичних держав, не обмежуючись конкретними регіонами світу.

  У новому тисячолітті насильницькі зникнення стали часто використовувати в якості агресивної стратегії спрямованої на поширення терору і почуття незахищеності в суспільстві. Протидіючи цим негативним тенденціям міжнародне співтовариство, за активної підтримки Організації Об’єднаних націй, вживає низку заходів, які знаходять своє відображення як у чисто практичній площині, так і на міжнародному законодавчому рівні. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 65/209 від 21-го грудня 2010-го року висловлюється глибока стурбованість, зокрема, пов’язана і з збільшенням числа недобровільних або насильницьких зникнень в різних регіонах світу, пов’язаних з затриманнями, арештами або викраданнями, зростаючим числом повідомлень про переслідування, жорстоке поводження і залякуванні родичів зниклих осіб або свідків подібних злочинів. Разом з тим, за даними проекту DilovaMova.com, в резолюції вітається прийняття Міжнародної конвенції 2006-го року щодо захисту осіб від насильницьких зникнень. На підтримку заходів, спрямованих на викорінення подібних явищ Генеральна Асамблея ООН оголосила 30-е серпня щорічною акцією «Міжнародним днем жертв насильницьких зникнень».

  Ця глобальна проблема виникла не сьогодні, але сьогодні вже можна і потрібно її вирішувати. Цивілізований світ і подібні злочини – не мають нічого спільного. Особлива увага повинна приділятися конкретним групам людей, які найбільш уразливі що до актів насильницьких зникнень – це діти та люди з обмеженими можливостями. Практика показує, що багато проблем цілком успішно можна вирішувати об’єднуючи зусилля в одному напрямку.

  

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та webplus.info

• 31
  серпня
  2019
  День авіації України

  Професійне свято військових і цивільних авіаторів, працівників авіаційної промисловості і транспорту – День авіації – святкується в останню суботу серпня.

  Свято встановлено Указом Президента України № 305/93 від 16 серпня 1993 року та змінами, внесеними відповідно до Указу Президента № 119/96 від 10 лютого 1996 року.

  Повітряний рух України охоплює 5 районів польотної інформації загальною площею 729,8 тис. кв. км. В Україні створено об’єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху.

  Україна – держава з повним авіаційним циклом, що має ефективну систему державного регулювання авіації, власну профільну освіту, підприємства літакобудування, розвинену мережу аеропортів і сучасну аеронавігаційну систему.

  

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та podrobnosti.ua