Анонси подій 28 січня 2020

  • 28
    січня
    2020
    Державний прапор України

    В цей День Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України. Постанова Верховної Ради України № 2067-ХХ1 від 28 січня 1992 року:

    «Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3»

    Нагадаємо, що 23-го серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято – День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та naurok.com.ua

  • 28
    січня
    2020
    Міжнародний день захисту персональних даних

    День захисту персональних даних міжнародне свято, яке щороку відзначається 28-го січня. Метою цього Дня є підвищення рівня інформованості та активного сприяння в захисті конфіденційності даних насамперед особистого характеру, а також поширення передового досвіду і напрацювань всього світу. В даний час відзначається в багатьох країнах світу, це і Сполучені Штати Америки і Канада, більше 27-ми європейських країн. У Європі цей день називають так само – День захисту інформації.

    Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру була прийнята Радою Європи ще 28-го січня 1981-го року. Ця конвенція в даний час звичайно ж зазнає доопрацювання та удосконалення. Ставиться завдання знайти оптимальне відображення нових правових проблем і питань, викликаних активним технологічним розвитком. Приміром, прийнята Конвенція про кіберзлочинність, захисту цілісності даних і систем, підкреслюючи недоторканність приватного життя в кіберпросторі. Конфіденційність даних також захищається статтею 8 Європейської конвенції з прав людини.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та www.calend.ru

  • 29
    січня
    2020
    День пам’яті Героїв Крут

    8 фактів про битву, що навіки увійшла в історію:

     

    1. 29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва відбувся бій між 5-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ма київськими студентами.

    2. Бій тривав 5 годин. Він став символом боротьби за свободу і незалежність українського народу. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, — та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут, намагаючись протистояти просуванню до Києва окупаційної армії Муравйова, незалежність України.

    3. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

    4. Зі спогадів очевидців дізнаємося, що Григорій Пипський, зі Старосамбірщини, перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», решта студентів підтримали спів.

    5. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року, було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.

    6. В радянські часи полеглих у Крутах кваліфікували як зрадників. На місці загибелі героїв розбили парк. Пізніше, після другої світової війни, тут поховали радянських воїнів, полеглих при визволенні Києва.

    7. Вперше про увічнення пам'яті студентів згадали в 1990-х роках, коли Народний Рух України встановив на місці загибелі студентів дерев'яний хрест.

    8. Офіційно День пам'яті Героїв Крут почали відзначати з 2007 року, згідно з указом Президента «Про вшанування пам'яті Героїв Крут». На місцях їх останнього бою та поховання встановлено пам'ятні знаки.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та clsgdenpamyatigeroivkryt.blogspot.com

     

  • 29
    січня
    2020
    День мобілізації зусиль проти загрози ядерної війни

    Цей День відзначається з 1985-го року, коли була підписана «Делійська декларація». Ключовою метою декларації є заклик до припинення гонки ядерних озброєнь, скорочення і подальшої поступової ліквідації ядерних арсеналів країн світу, усунення самої загрози ядерної війни.

    Делійська декларація була прийнята 29-го січня 1985-го року в Нью-Делі, столиці Індії, на нараді голів держав і урядів кількох країн – Індії, Греції, Мексики, Аргентини, Танзанії та Швеції, які стали першими країнами, які підписали цей документ.

    Раніше, для попередження початку ядерної війни і збереження навколишнього середовища, в 1963-му році було підписано Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою, який зобов’язує його учасників забороняти, запобігати і не виробляти будь-які випробувальні вибухи ядерної зброї та інші ядерні вибухи в атмосфері, в космічному просторі і під водою, а також в будь-якому іншому середовищі, якщо такий вибух викликає випадіння радіоактивних опадів за межами територіальних кордонів держави, яка виконує цей вибух.

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та webplus.info

  • 30
    січня
    2020
    День спеціаліста військово-соціального управління ЗСУ

    Враховуючи важливу роль органів соціально-психологічної та виховної роботи в підвищенні боєздатності Збройних Сил України, підтриманні військової дисципліни, організації морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ, військово-соціальної діяльності та з метою виховання патріотизму, здійсненні військово-патріотичного виховання особового складу, підтримці престижу військової служби, вірності військовим традиціям, Міністром оборони України Михайлом Єжелем був підписаний наказ № 303 від 3 червня 2011 року «Про встановлення Дня спеціаліста військово-соціального управління Збройних Сил України», який буде мати щорічний характер і відзначатися 30 січня.

    Органи соціально-психологічної та виховної роботи Збройних Сил України є невід’ємною частиною цілісного військового організму, їх діяльність спрямована на підвищення боєздатності Збройних Сил України, укорінення в суспільстві позитивного іміджу всієї української армії. Вони реалізують завдання з організації гуманітарного та соціального забезпечення діяльності Збройних Сил України, відповідають за організацію виховної роботи та планування, морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування Збройних Сил України, профілактиці правопорушень в армійському середовищі, здійснюють моніторинг морально-психологічного стану особового складу військ і стану військової дисципліни.

    У цей день ми також приєднуємося до привітань на адресу всіх працівників органів соціально-психологічної та виховної роботи Збройних Сил України, бажаємо їм міцного здоров’я, родинного щастя і звичайно ж успіхів у їх нелегкій праці!

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та vsim.ua

  • 4
    лютого
    2020
    Всесвітній день боротьби проти раку

    Всесвітній день боротьби проти – відзначається щорічно 4 лютого. Проголошений «Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями» (Міжнародний союз проти раку). (англ. Union for International Cancer Control, UICC)

    Мета – підвищення обізнаності про рак як про одне із найстрашніших захворювань сучасної цивілізації, привернення уваги до запобігання, виявлення та лікування цього захворювання та про завдання, що стоять перед світом в боротьбі з раком, закликати політиків і організації-члени UICC відноситься до раку, як політичного пріоритету.

    Відомо, що виникнення 43% ракових захворювань можна було б запобігти за допомогою таких норм здорової поведінки, як:

    • Обмеження доступу до паління, боротьба з цим явищем.
    • Фізична активність, збалансована, здорова їжа.
    • Вакцинація проти вірусів, що викликають рак печінки і шийки матки.
    • Уникання тривалого перебування на сонці і в соляріях.

    Щорічно 4 лютого під час Всесвітнього дня боротьби з раком Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) і Міжнародне агентство з вивчення раку надають підтримку Міжнародного союзу проти раку в поширенні інформації про заходи щодо полегшення тягаря цього захворювання.

    У 2016-2018 роках Всесвітній день боротьби проти раку проходить під гаслом «Ми можемо. Я можу». У цей день пропонується вжити колективні або індивідуальні заходи щодо полегшення тягаря раку.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та ogo.ua

     

  • 11
    лютого
    2020
    День безпеки в Інтернеті

    Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. Наприклад, 11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом «Разом для найкращого Інтернету».

    Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.

    У всьому світі День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.

    Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращої і більш безпечної онлайн-спільноти. Воно служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого інтернету.

     

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com

  • 11
    лютого
    2020
    Міжнародний день жінок і дівчаток в науці

    20 грудня 2013 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію про науку, техніку і інновації в цілях розвитку, в якій визнавалося, що повноцінний і рівний доступ до сфери науки, техніки і інновацій для жінок будь-якого віку і їх участь в цій сфері є необхідною умовою забезпечення гендерної рівності і розширення прав і можливостей жінок.

    15 грудня 2015 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію, проголосивши 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчаток в науці (A/RES/70/212). Організація Об’єднаних Націй запропонувала всім державам-членам, організаціям і органам системи ООН та інших міжнародним і регіональним організаціям, приватного сектору та науковим колам, а також громадянського суспільства, включаючи неурядові організації і приватних осіб, відзначати Міжнародний день жінок і дівчаток в науці належним чином, в тому числі за допомогою проведення просвітницьких і суспільно-пропагандистських заходів, з тим щоб заохочувати повноцінну і рівноправну участь жінок і дівчаток у сфері освіти, професійної підготовки, забезпечення зайнятості та прийняття рішень в природничо-наукової області, ліквідувати всі прояви дискримінації по відношенню до жінок , в тому числі в галузі освіти і зайнятості, і долати правові, економічні, соціальні та культурні бар’єри на шляху до цього, в тому числі заохочуючи розробку науково-освітньої політики та програм, включаючи, в міру необхідності, шкільні програми, сприяти більш широкому залученню жінок і дівчаток до сфери науки, заохочувати розвиток жінками наукової кар’єри і визнавати досягнення жінок в науці.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com

  • 13
    лютого
    2020
    Всесвітній День радіо

    Вже не залишається жодних сумнівів, що на початку було Слово. Саме слово, вперше і до сьогоднішнього дня, залишається головним аргументом і для нашого спілкування, і для нашого взаєморозуміння, для розради і підбадьорення, для вираження наших почуттів та емоцій, в кінцевому підсумку навіть для життя і смерті. Це не просто звук – це своєрідна мелодія, унікальна мелодія душі і духу, ознака розуму і відгук натхнення – і світ відповідає на це. Не дивно, що сталося саме так – людина вперше навчилася передавати саме звуки. Простір і час покірно відкрили себе і ці коливання негайно заповнили весь ефір. Радіохвилі, подібно хвилям невидимого світового океану, понеслися по безкрайніх просторах всесвіту.

    Всесвітній День радіо, що відзначається з ініціативи міжнародної організації ЮНЕСКО щорічно 13-го лютого, не єдине свято, день, присвячений цьому чудовому і яскравому винаходу, але від цього не менш бажаний і затребуваний в самому широкому сенсі цього слова. Важливість і значення радіо як засобу,для зміцнення і розвитку міжнародного співробітництва, активного сприяння щодо вільного доступу до інформації, особливо в епоху цифрових технологій – найактуальніша тема для всього суспільства.

    Нагадаємо, що і раніше в наших національних календарях вже були присутні свята і пам’ятні дні, присвячені увазі до даної тематики. Так, наприклад, в незалежній Україні, віддаючи данину поваги до працівників цієї галузі, в 1994-му році було встановлено професійне свято «День працівників радіо, телебачення та зв’язку України», що відзначається по всій Україні 16-го листопада. Ми полюбляємо радіо та «Всесвітній день радіоаматора» відзначається щорічно 18-го квітня. Радіомовлення, як і телебачення стало настільки різнобічним і широким явищем, що навіть деякі його напрямки були відзначені особливим міжнародним визнанням і пошаною, наприклад «Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення», започаткований в 1994-му році з ініціативи ЮНІСЕФ, Дитячого фонду при ООН, відзначається 8-го грудня.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та day.kyiv.ua

     

  • 14
    лютого
    2020
    День святого Валентина

    14 лютого – це день, коли весь світ відзначає День Святого Валентина, або День всіх закоханих.

    У цей день прийнято дарувати коханим і дорогим людям квіти, цукерки, повітряні кульки та інші приємні подарунки. Невід'ємний атрибут свята – «валентинка» – невелика листівка з освідченням у коханні. Валентинки, як правило, роблять у формі серця.

    Історії виникнення Дня Святого Валентина пов'язана з різними легендами.

    Згодно однієї з них, у 269 році римський імператор Клавдій II прагнув завоювати світ, але для здійснення цього задуму армії не вистачало воїнів. Правитель був упевнений в тому, що всьому виною сімейне життя, на яке солдати витрачають багато часу. Клавдій II видав наказ про заборону одруження під час військової служби. Всупереч наказу молодий священик Валентин нібито таємно вінчав закоханих. Коли імператор довідався про це, то засудив Валентина до смертної кари. Коли Валентин сидів у в'язниці і очікував виконання вироку, він нібито закохався в сліпу доньку тюремника Юлію та зцілив її. Перед стратою він залишив їй прощальне послання і підписався як «Твій Валентин». Саме з цим моментом пов'язують і появу Дня всіх закоханих, і звичай дарувати валентинки.

    За непокору правителю священику відрубали голову, а пізніше Валентин був канонізований католицькою церквою. Через дві сотні років, в 496 році папа римський Геласій I оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та politeka.net

     

  • 15
    лютого
    2020
    День комп’ютерника

    У поняття «комп’ютерник» може вкладатися все, що завгодно, лише б це хоч якось асоціювалося з комп’ютерною технікою. І в цьому є певний сенс.

    Обчислювальна техніка, вельми корисні пристрої, перші прототипи яких відомі людству ще з незапам’ятних часів. Наприклад, у Давньому Вавилоні, ще 3 тис. років до нашої ери, були винайдені пристрої для полегшення підрахунків. Це була своєрідна лічильна дошка, яка застосовувалася для полегшення численних арифметичних обчислень.

    Сучасний світ пішов куди далі, ніж наші давні родичі, розвиваючи механічні програмовані пристрої та обчислювальні машини, а з розвитком електричних технологій і зовсім став вигадувати щось універсальне, більш швидке і досить надійне. Так, 15-го лютого 1946-го року американськими військовими інженерами була представлена перша універсальна електронна обчислювальна машина ЕНІАК, яка відчинила двері в нові цифрові технології. Перша радянська цифрова ЕОМ розпочала свою дослідну експлуатацію тільки у січні 1952-го року.

    Дата 15-го лютого, в інженерних колах неофіційно закріпилася, як професійне свято комп’ютерників. Зараз це не тільки розробники і аналітики комп’ютерних систем, програмісти і оператори різних комп’ютерних пристроїв. Це інженери з автоматизованих систем керування, інженери з супроводу баз даних, адміністратори серверів і багато інших, чиї професійні обов’язки пов’язані з досконалим знанням комп’ютерної техніки і умінням вирішувати різноманітні завдання, де без її застосування просто не обійтися.

    Свято, що відзначається 15-го лютого, скоріше більш історичний день, коли людство впевнено доторкнулося до витоків самого початку становлення і розвитку ери цифрових технологій. Невідомо як буде в майбутньому. Однозначно можна констатувати одне – цифрові технології міцно увійшли в нашу сучасну дійсність і навряд чи покинуть нас у найближчій перспективі.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та tolkopravda.com.ua

  • 15
    лютого
    2020
    Стрітення Господнє

    Різдв’яний круг свят завершується празником Господнього Стрітення, що його святкуємо сорокового дня по Христовому Різдві15 лютого. Як і Різдво, Стрітення належить до 12-ти найбільших (окрім свята над святами – Великодня) свят церковного року. В цей день згадується євангельська подія, коли на 40-й день після народження Христа, його земні батьки – Діва Марія та Йосип Обручник принесли Немовля Ісуса до Єрусалимського храму. Ці події яскраво описані в Євангелії від Луки.

    Стрітення в нашому краї, як і по всій Україні не лише церковне свято. У цей день, за народним повір’ям, зима зустрічається з весною. У цей день співаються язичницькі пісні-замовляння на тепло та добре літо.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та www.obozrevatel.com

  • 15
    лютого
    2020
    День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

    Різдв’яний круг свят завершується празником Господнього Стрітення, що його святкуємо сорокового дня по Христовому Різдві15 лютого. Як і Різдво, Стрітення належить до 12-ти найбільших (окрім свята над святами – Великодня) свят церковного року. В цей день згадується євангельська подія, коли на 40-й день після народження Христа, його земні батьки – Діва Марія та Йосип Обручник принесли Немовля Ісуса до Єрусалимського храму. Ці події яскраво описані в Євангелії від Луки.

    Стрітення в нашому краї, як і по всій Україні не лише церковне свято. У цей день, за народним повір’ям, зима зустрічається з весною. У цей день співаються язичницькі пісні-замовляння на тепло та добре літо.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та www.obozrevatel.com

  • 17
    лютого
    2020
    День спонтанного прояву доброти

    Виник цей день за ініціативи благодійних організацій, які вирішили об’єднати людей під гаслами доброти незалежно від раси, національності чи віросповідання.

    День спонтанного прояву доброти (Random Acts of Kindness Day) – одна з недавніх ініціатив міжнародних благодійних організацій. В Україні це свято поки що практично не відоме. Вважається, що в цей день людям слід намагатися бути не просто добрими, що само собою зрозуміло, а добрими безмежно і безкорисливо, до божевілля.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та www.liveinternet.ru

  • 19
    лютого
    2020
    Державний герб України

    Державний Герб – це символ, який презентує певну країну як суверенну незалежну державу, офіційна емблема, зображувана на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави. У світовій практиці не існує суворої регламентації творення Державного Герба. Практика оформлення Герба спирається на національні традиції, відбиває специфіку геральдичних особливостей розвитку певної країни.

    Державний Герб України складається з Малого та Великого Гербів. Малим Державним Гербом України є золотий тризуб на блакитному фоні, затверджений Верховною Радою України постановою №2137-XII від 19 лютого 1992 р. Великий Герб України знаходиться ще у стадії розробки. На сьогодні до Верховної Ради України подано кілька варіантів законопроектів.

    Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, став Державним Гербом УНР, у ХХ ст. як символ репрезентував різні політичні організації. Ставши Державним Гербом сучасної України тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.

     

    Використані матеріали сайту www.memory.gov.ua та www.dilovamova.com

  • 20
    лютого
    2020
    День Героїв Небесної Сотні

    Пам'ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка11 лютого2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України

    Цього дня 2014 року під час Єврореволюції на Інституцькій вулиці у Києві силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Всього за день було до ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею». О 22:17 Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України», низка представників влади заявили про перехід на бік народу. День 20 лютого став переломним у ході подій Революції гідності.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та utg.ua

  • 20
    лютого
    2020
    День соціальної справедливості

    Український національний календар є прямим відображенням прагнень всього українського суспільства до загальноцивілізаційних і європейських цінностей, які формувалися не одне тисячоліття. У їх формуванні, безумовно, так чи інакше брали і братимуть участь і представники української національної культури.

    Соціальна справедливість – не порожній звук. Її прагнули і за неї йшли на багато страждань і позбавлень. Її ідеалізували і намагалися поєднати з багатьма ідеологічними догмами. Вона іноді ставала майже відчутною, але майже завжди вислизала з рук. Ті, кому шляхом неймовірних зусиль вдавалося наблизитися до неї, ставали воістину миротворцями, бо соціальна справедливість є запорукою стабільності і благополуччя для всіх широких мас нашого багатогранного суспільства. Чи можливо створити ефективну політичну та економічну систему без урахування суворого дотримання соціальної справедливості? Ніколи! Рано чи пізно така система впаде, вона просто самозруйнується, тягнучи за собою свої численні жертви і повертаючи людство до відправної точки. Так влаштована людина, що почуття справедливості для неї є певною відправною точкою у побудові свого особистого та суспільного добробуту, як у мисленні, так і в поведінці, яку він виявляє, перебуваючи в суспільстві та слідуючи усталеним традиціям навколишнього світу.

    Вперше Всесвітній день соціальної справедливості був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН в резолюції A/RES/62/10 від 26 листопада 2007 року. Став відзначатися міжнародним співтовариством щорічно з 2009 року.

    Прагнення передати динаміку здорового процесу формування принципів побудови успішного суспільства і благополуччя його громадян лягло в основу Указу Президента України № 1021, що вийшов 4-го листопада 2011-го року. Цим Указом в Україні встановлено новий загальнодержавне свято – День соціальної справедливості, який відзначається щороку 20-го лютого.

    Дата вибрана не випадково, саме в цей день за підтримки Організації Об’єднаних Націй проводиться Всесвітній день соціальної справедливості. Метою цього міжнародного свята є привернення уваги широкої громадськості, органів державного управління, організацій і компаній до вирішення проблем соціальної справедливості на місцях.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та dsvv.gov.ua

  • 21
    лютого
    2020
    Міжнародний день рідної мови

    Міжнародний день рідної мови – день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі.

    Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

    Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10 000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.

    Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

    Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.

    Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та www.slideshare.net

  • 22
    лютого
    2020
    Міжнародний день підтримки жертв злочинів

    Уряд Англії 22 лютого 1990 року опублікував „Хартію жертв злочинів”. З того часу в усьому цивілізованому і демократичному світі відзначають день підтримки жертв злочинів.

    Проблема соціальної реабілітації жертв злочинів почала хвилювати суспільство в кінці минулого віку. У вересні 1985 року сьомий конгрес ООН з упередження злочинності та поводження з правопорушниками затвердив Декларацію головних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою. 29 листопада 1985 року Генеральна Асамблея ООН прийняла цю декларацію, вперше розробивши універсальні принципи підтримки і захисту жертв злочинів і зловживання владою.

    Зараз у деяких країнах прийняті і діють закони, спрямовані на захист постраждалих від кримінальних дій, їх соціальну реабілітацію, компенсацію матеріальної і моральної шкоди. У світі діють близько 200 програм допомоги потерпілим від злочинів, починаючи від програм допомоги потерпілим від сексуального насильства і закінчуючи муніципальними службами прибиральників місць скоїння злочинів і слюсарів, які безкоштовно вставляють замки і ремонтують вхідні двері при квартирній крадіжці. Такі програми реально допомагають людям впоратися зі стресом, вийти з кризи, насамкінець, просто надають матеріальну і моральну підтримку.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та calenday.org

  • 24
    лютого
    2020
    24 лютого – Масляна

    Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства. Це перш за все багато ситної їжі, тому немає нічого заторного в тому, щоб в цей час поласувати, скуштувати самих різноманітних страв і не відмовляти собі ні в чому. Головною стравою на масляну є, як відомо, млинці, які печуть кожного дня з понеділка. Триває масляна тиждень.

    У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.

    Іншою поширеною розвагою було катання на санках з гір. Веселі спуски з поворотами і падіннями користувалися великою популярністю у молоді.

    Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках. Було прийнято влаштовувати цікаві та веселі ігри. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб після Великодня зіграти весілля.

    Ближче до вечора традиційно розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом'яне опудало зими, що йде; до цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнищ водились веселі хороводи з піснями і танцями.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com, vv-hotel.com та politeka.net

  • 25
    лютого
    2020
    Перший офіційний Державний герб України

    З історії відомо, що з найдавніших часів символ тризуба шанувався як своєрідний магічний знак, оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, на українських землях з II ст.

    Існує до 30 теорій походження і значення тризуба, на приклад: сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо.

    За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

    25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР.

    З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.

    Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге – спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.

    Сучасний герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією, було затверджено 19 лютого 1992 року.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com

     

  • 29
    лютого
    2020
    Всесвітній день рідкісних захворювань

     

    Якщо зібрати всіх людей з рідкісними захворюваннями в одній країні, вона стала б третьою за чисельністю населення країною на нашій планеті. У світі налічується понад 7000 різних видів рідкісних захворювань і розладів. Приміром, 30 мільйонів американців в Сполучених Штатах хворіють на рідкісні захворювання, це 10% населення США. А що можна казати про країни з низьким рівнем розвитку та доступності медицини, де подібна статистика в силу тих чи інших обставин недоступна?

    Всесвітній день рідкісних захворювань виник за участю EURORDIS в 2008 році і відзначається щорічно в останній день лютого. Основна мета події – підвищення обізнаності широкої громадськості про рідкісні захворювання і їх вплив на життя пацієнтів. День рідкісних захворювань також спрямований на привернення уваги осіб, що визначають політику державних органів, представників промисловості, дослідників, фахівців в області охорони здоров’я і тих, хто має справжній інтерес до рідкісних захворювань.

    Кампанія почалася в якості європейського події і, завдяки засобам масової інформації, поступово стала світовим явищем. У США підтримали цю подію в 2009 році. У 2016-му році участь у Всесвітньому дні рідкісних захворювань вже брали більш ніж 80 країн по всьому світу.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com

Минулі події

  • 27
    січня
    2020
    Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

    Слово «Голокост» – грецького походження. У буквальному перекладі означає "всеспалення". Спочатку термін виник у зв'язку з геноцидом вірмен на початку XX століття, пізніше став позначати знищення євреїв у період існування нацистської Німеччини.

    У широкому сенсі Голокост – переслідування і масове знищення нацистами представників різних етнічних і соціальних груп в період існування нацистської Німеччини; у вузькому сенсі – переслідування і масове знищення євреїв, що жили в Німеччині, на території її союзників і на окупованих ними територіях під час Другої світової війни.

    27 січня в Україні, як і в усьому світі, згадують жертв Голокосту – масового знищення євреїв нацистами. Генеральна Асамблея ООН у 2005 році проголосила Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту дату 27 січня – день визволення концентраційного табору Освенцим.

    «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незлічену кількість жертв з числа представників інших меншин, завжди служитиме всім народам попередженням про небезпеки, які приховує в собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість», – сказано в резолюції Генасамблеї ООН. Україна вперше відзначила Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту на державному рівні у 2012 році.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com

  • 26
    січня
    2020
    День працівника контрольно-ревізійної служби України

    26 січня 1993 року був підписаний Закон за номером 2939-XII «ро державну контрольно-ревізійну службу в Україні». З того часу 26 січня святкується як «День робітника контрольно-ревізійної служби України».

    Державна контрольно-ревізійна служба України є системою органів державної виконавчої влади.

    Головними задачами ДКРС є здійснення державного контролю над витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності у державних органах управління, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів всіх рівнів і державних валютних фондів

    Слід відзначити, що за дорученням правоохоронних органів контрольно-ревізійна служба може контролювати підприємства, установи і організації всіх форм власності. ДКРС розробляє пропозиції що до усунення виявлених недоліків і порушень і попередженню їх у майбутньому.

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та uatv.ua

  • 26
    січня
    2020
    Міжнародний день митника

    Державна митна служба будь-якої країни є невід’ємним елементом контролю та управління порядком переміщення всіляких вантажів через державний кордон. В її функції входить цілком певний перелік повноважень і суворий розпорядок, що дозволяє зробити її роботу найбільш ефективною і корисною суспільству, якому вона покликана служити.

    У митних органів багата історія, що налічує сотні років і об’єднує ряд усталених традицій, які притаманні саме специфіці, властивій їх роботі. Про цю службу розповідають безліч історій, в її практиці було не мало курйозних, відверто смішних і навіть легендарних ситуацій. Про неї пишуть художні твори, знімають кіно і цілі серіали.

    Кожна країна має свою митну службу. У кожної держави є свої, властиві їм напрацювання і методи організації подібних структур. Існує і ряд проблем, які легше вирішувати спільно. 26-го січня 1953-го року в Брюсселі, столиці Бельгії була відкрита перша сесія міжнародної Ради митного співробітництва. Цьому передувало прийняття спеціальної всесвітньої Конвенції, яка вступила в силу в листопаді 1952-го року. Координація зусиль і підходів у вирішенні проблем функціонування митних служб принесла відчутний результат, товарообіг значно збільшився, були створені сприятливі умови для розвитку бізнесу на міжнародній арені, значно скоротилася незаконна контрабандна діяльність. Згодом, у 1994-му році, Рада митного співробітництва була перейменована у Всесвітню митну організацію, яка нараховувала в своєму складі 17-ть європейських країн.

    Враховуючи внесок у розвиток хороших добросусідських відносин, яким активно сприяла Рада митного співробітництва, через 30 років після початку її роботи, а саме в 1983-му році було засновано щорічне свято – Міжнародний день митника. Для довідки: на даний час шановна Всесвітня митна організація об’єднує у своєму складі вже близько 170-ти держав.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com

  • 25
    січня
    2020
    День студентів (Тетянин день)

    У студентів завжди є за що любити своє студентське життя. І якщо б у студентів навіть не було жодного «законного» свята, то це б їх не засмутило. Швидше навпаки, додало б їм куди набагато більшого ентузіазму в пошуках «зайвого» приводу для радості, адже молодість володіє ще далеко не повністю вивченим потенціалом, і наділяє своїх володарів самими непередбачуваними і неординарними ідеями та рішеннями.

    У своєму арсеналі студентська частина нашого прогресивного суспільства має принаймні два цілком законних і безумовно офіційних привода для свята: Міжнародний день студента, який відзначається 17-го листопада і Тетянин день – 25-го січня, який можна сказати наш домашній або національний День студентів . Походження останнього докорінно відрізняються від всесвітнього свята, воно більш традиційне для наших студентів і бере свій початок із середини вісімнадцятого сторіччя.

    День студентів раніше був приурочений дню установи Московського університету, яке за старим стилем юліанського календаря відбулося 12-го січня 1755-го року і було ініційовано російською імператрицею Єлизаветою Петрівною по проханню російського державного діяча і мецената Івана Івановича Шувалова. Підписання найвищого Указу відбулося якраз у день іменин його матінки, паралельно цей день був і днем ранньохристиянської святої великомучениці Татіани Римської, що жила в III-му столітті нашої ери. Це давньо грецьке ім’я, яке нам більш відомо, як «Тетяна» в перекладі означає «упорядниця». Трохи пізніше в одній з прибудов старої будівлі університету створили домову церкву на її честь, а сама свята була оголошена своєрідною покровителькою всеросійського студентства.

    Є думка, що у студентів кожен день – свято. Ця думка вітає у тих шарах нашого суспільства, в яких студентське життя давно позаду і викликано іноді зайвим навантаженням тієї суворої дійсності, яка оточує їх нескінченними поточними турботами, від яких студентське життя вже здається легкою і безтурботною справою. Але будь-який студент може сказати, що це не так. Адже рішення, діяльність та важливість кожного моменту нашого життя визначає не тільки наше сьогодення, але і наше майбутнє, а студенти знаходяться в більш критичних умовах, які вимагають більшої координації і зусиль, найвлучніших пошуків і кмітливості.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та vilnya-online.at.ua

  • 22
    січня
    2020
    День Соборності (день Злуки)

    Українська мрія – єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди, прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР – Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі. Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає.

    22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що протягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

    21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву – «День Соборності та Свободи України».

    Після подій 2013-го – 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України № 871/2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня – у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки – День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят» зміну, виключивши абзац другий статті 1» – йдеться в Указі.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та dzerkalo.media