Анонси подій 1 грудня 2020

  • 15
    грудня
    2020
    15-16 грудня – Міжнародна науково-практична online-конференція

    XIV Міжнародна науково-практична конференція
    «Сучасні інформаційні та комунікаційні технології на транспорті, в промисловості та освіті».
    Програма конференції передбачає роботу секцій:
    1) автоматизовані системи управління на транспорті і в промисловості;
    2) системи управління технологічними процесами, мікропроцесорні системи;
    3) інтелектуальні інформаційні технології на транспорті і в промисловості;
    4) інформаційні технології в сфері освіти;
    5) інформаційна безпека.

    Конференція буде проходити в online форматі, посилання будуть надані учасникам електронною поштою, а також будуть розміщені на сайті університету.

    Для учасників з України та країн СНД оргвнесок складає 40 грн за участь і 200 грн при замовленні друкованого збірника тез; доповідь буде включена в програму конференції лише після сплати організаційного внеску.

    Для учасників з інших країн, які лише подають тези, участь безкоштовна (входить лише електроний збірник).

    Заявка на участь у конференції, тези доповідей та документ про оплату (в електронному вигляді) приймаються за посиланням  //forms.gle/uoFKtCs3xv5LgSSD7

    Альтернативний варіант – електронна пошта modernit.conf@gmail.com

Минулі події

  • 26
    листопада
    2020
    26-27 листопада – Міжнародна науково-практична конференція

    9-а Міжнародна науково-практична конференція «Перспективи взаємодії залізниць та промислових підприємств» відбудеться 26-27 листопада 2020 року в Дніпровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

  • 26
    листопада
    2020
    Міжнародна конференція студентів та молодих учених

    Запрошуємо вас взяти участь у роботі ІV Міжнародної наукової мультидисциплінарної конференції студентів та молодих учених «Modern Technologies: Improving the Present and Impacting the Future», яка відбудеться 26 листопада 2020 року в Дніпровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Початок конференції о 10.00 в аудиторії 351 (реєстрація з 9.00 до 10.00). Детальніше  тут

  • 24
    серпня
    2020
    День незалежності України

    Історію України прийнято відраховувати з моменту створення Київської держави в 9 столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства у 17 столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця 18 століття, після чого, аж до 20 століття, незалежної української держави не існувало.

    Після революції 1917-го року в Україні позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року, який оголосив Українську Народну Республіку – УНР. В цьому Універсалі було оголошено про свободу слова, преси, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари і т.п.

    Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська в Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР покликати на допомогу Німеччину.

    З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій – Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідувала громадянська війна і низка інтервенцій завершилися в березні 1919 року в Києві, на Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям конституції "незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки».

    28 грудня 1920 між УРСР і РСФСР було підписано «Робітничо-Селянський союзний договір про військове й господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РСФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише наприкінці 20 століття, після розвалу СРСР.

    24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.

    Незважаючи на порушення територіальної цілісності з боку агресивного сусіда на початку 2014-го року, ядерний шантаж, окупацію Кримського півострова, терор і подальшої війни, розв’язаної ним на території Донецької та Луганської областей, Україна залишилася вірною демократичним цінностям. Підтвердила свій без’ядерний статус, від якого відмовилася в обмін на гарантії збереження територіальної цілісності і суверенітету за Будапештським меморандумом.

    8 серпня 2016-го року, з огляду на вагому користь в площині інноваційного духу українського народу, багатої культури і спадщини, тверду прихильність українського суспільства до демократичного вектору розвитку, а також внесок української діаспори, що проживає в Сполучених Штатах Америки в розвиток україно-американських відносин і внесок американців українського походження в освітній, науковий і економічний успіх штату Міннесота, Губернатором штату Міннесота Марком Дейтоном, День Незалежності України був офіційно проголошений святом штату: UKRAINIAN INDEPENDENCE DAY in the State of Minnesota.

    Зусилля українського народу і світової спільноти спрямовані на відновлення територіальної цілісності і суверенітету держави Україна. Не зважаючи на агресію, в країні проводяться ряд реформ, метою яких є забезпечення загальнолюдських прав і свобод, економічного добробуту та подальшої інтеграції в міжнародні процеси.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та ukraine-in.ua

  • 23
    серпня
    2020
    День Державного Прапора України

    Державний Прапор України –прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

    Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

    У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.

    Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.

    Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

    22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 – в Карпатській Україні. У період 1917 – початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.

    Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформилося як единонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру – синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку – жовтий колір.

    24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

    У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та menarada.gov.ua

  • 19
    серпня
    2020
    Всесвітній день гуманітарної допомоги

    Важко точно дізнатися щорічний обсяг наданої гуманітарної допомоги, тому що немає єдиної бази даних для цієї звітності. Крім того, жодна організація не зобов’язана оприлюднювати точну суму тієї допомоги, яку вони надають. Іноді це просто не можливо. При цьому, тільки за деякими оцінками 2013 року, загальний обсяг гуманітарної допомоги у всьому світі склав приблизно 22 млрд. доларів США. У 2015 ця сума наблизилася до 28 млрд. доларів США.

    Близько 78% міжнародної гуманітарної допомоги надходять через офіційні урядові організації, в кінцевому рахунку від платників податків. Решта від приватних і благодійних організацій, від благодійних фондів та від корпорацій.

    Найбільшим урядовим донором є США, за якою слідує Великобританія. Приблизно одна шоста частина прямих іноземних інвестицій уряду Великобританії (не включаючи вклади, зроблені через Організацію Об’єднаних Націй і Європейський союз) використовується на гуманітарну допомогу.

    За даними ООН, за минуле десятиліття число людей, які постраждали від гуманітарної кризи, подвоїлася. У 2015 році більш ніж 76 мільйонів осіб з 31 країни потребували такої допомоги.

    Згідно з даними двох недавніх досліджень, кожен витрачений долар, особливо у відповідь на ранній кризовий випадок, дуже ефективний і дозволяє скоротити від 4 до 5 доларів, які необхідно буде виділити для подолання повномасштабної катастрофи.

    Конфлікти, стихійні лиха та інші надзвичайні ситуації постійно загрожують життю і здоров’ю багатьох мільйонів людей. Під час цих криз тисячі відданих справі гуманітарних працівників з багатьох країн світу докладають зусилля для надання сприяння постраждалим людям, підтримки місцевих органів управління в доставці необхідної допомоги.

    Всесвітній день гуманітарної допомоги заснований Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я та іншими міжнародними організаціями, які привертають увагу до ролі гуманітарних працівників і згадують тих з них, хто загинув або отримав травми під час виконання своїх життєво важливих обов’язків. Цей День має щорічний характер і проводиться 19 серпня. Відзначається відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES /63/139.

    Мета проведення Всесвітнього дня гуманітарної допомоги полягає у приверненні уваги громадськості та поширення знань про гуманітарне співтовариство, про те, що роблять гуманітарні працівники і з якими труднощами вони стикаються, проводиться демонстрація своєї гуманітарної діяльності для неурядових та міжнародних організацій, а також спогад тих, хто загинув або отримав травми під час гуманітарних операцій.

     

    Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та kvl.org.ua