Дніпровський національний університет залізничного транспорту
імені академіка В. Лазаряна

Анонси подій 5 грудня 2019

• 5
  грудня
  2019
  Всесвітній день волонтерів

  Генеральна Асамблея ООН в 1985 році запропонувала урядам щорічно відзначати 5 грудня Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/40/212.

  ООН закликала держави здійснити заходи з метою підвищення поінформованості про важливий внесок служби добровольців і тим самим спонукати ще більше людей в усіх сферах діяльності пропонувати свої послуги в якості добровольців як на батьківщині, так і за кордоном.

  Волонтери (добровольці) – це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства.

  У всесвітній декларації Добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям, не очікуючи винагороди.

  

   

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та zt.20minut.ua

• 6
  грудня
  2019
  День Збройних сил України

  День Збройних Сил України був встановлений постановою Верховної Ради України в 1993 році. Це свято відзначається щорічно 6 грудня — в день ухвалення в 1991 році закону України «Про Збройні Сили України».

  Збройні сили України — це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.

  Відзначається День Збройних Сил України урочистою церемонією покладання квітів до могили Невідомого солдата, божественною літургією. За традицією, кожен рік президент України вітає всіх службовців української армії, відзначаючи значну роль цих людей у підтримці Україною свого незалежного статусу.

  Щороку, починаючи з 2009 року до Дня Збройних сил України присуджуються дві премії імені Богдана Хмельницького за найкраще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва.

  

  • Використані матеріали сайту www.dilovamova.com 

• 7
  грудня
  2019
  День місцевого самоврядування в Україні

  В Україні 7 грудня відзначається День місцевого самоврядування – це професійне свято всіх, хто працює в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах, хто представляє багатотисячний загін народних обранців.

  Це свято притаманного українцям способу суспільного життя, в основі якого самоврядне суспільство. Це давня слов’янська і давньоруська традиція, яка бере свій початок з часів Київської Русі. Це вибір вільних громадян, які довіряють обраним ними представникам і наділяють їх владними повноваженнями. Тільки така влада і є справді народною – владою не над суспільством, а легітимною владою самого суспільства, для суспільства і в інтересах суспільства.

  15 жовтня 1985 року європейськими державами був схвалений міжнародний пакт, який іменується «Європейська хартія місцевого самоврядування». Цей пакт зіграв і продовжує грати виключно важливу роль у становленні і розвитку класичної моделі місцевого самоврядування як в старих, так і нових європейських демократіях.

  Особливо важливе значення має Хартія для незалежної України, де інститут місцевого самоврядування був на 70 років заборонений і тепер його поновлення відбувається з величезними зусиллями і проблемами. 15 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Хартію, яка стала частиною національного законодавства.

  На жаль, з часу ратифікації Україною Хартії законодавство про місцеве самоврядування так і не приведено у відповідність з рядом її базових положень. Певні надії покладалися після введення Дня місцевого самоврядування в Україні, який був визначений Указом Президента від 25.11.2000 № 1250/2000.

  Система місцевого самоврядування повинна відповідати потребам суверенної цілісної держави. І День місцевого самоврядування міг би стати справжнім орієнтиром, правовою основою в процесі перебудови сучасної моделі місцевого самоврядування в Україні.

   

  

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та msdnipro.com

• 7
  грудня
  2019
  Міжнародний день цивільної авіації

  Генеральна Асамблея ООН 6 грудня 1996 року проголосила 7 грудня Міжнародним днем цивільної авіації і наполегливо закликала уряди, а також відповідні національні, регіональні, міжнародні та міжурядові організації зробити відповідні кроки для його святкування (резолюція 51/33).

  Асамблея Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) – спеціалізованої установи Організації Об’єднаних Націй – оголосила цей день в 1992 році з метою привернення уваги до успіхів міжнародної цивільної авіації та їх розширення.

  Цей день став відзначатися з 7 грудня 1994 року у зв’язку з п’ятидесятою річницею підписання Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відповідно до якої і була створена ІКАО.

  

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та vk.nau.edu.ua

• 8
  грудня
  2019
  День благодійності

  Безкорислива практична допомога своєму ближньому або кому б то не було в усі часи являла собою фундамент доброти і людяності в усьому світі. Благодійність є однією з форм цієї безкорисливої допомоги і часто стає тим «рятівним колом», яке дозволяє потрапившим у ту чи іншу біду людям справлятися з непростою ситуацією, або хоча б не допускати розвитку ще більш згубних наслідків.

  У сучасному світі поняття благодійності все частіше асоціюється з великими компаніями або окремими багатими людьми, спеціальними благодійними фондами або знаменитими брендами. Допомога, яку вони надають, безперечно позитивний крок і нагородою за цю діяльність є їх добре ім’я, яке згадується нами і поважається у всьому суспільстві. Серед людей, що займаються благодійною діяльністю є й ті, чиїх імен ми можливо не дізнаємося ніколи. Їх нагорода за цю діяльність також відома.

  Наш світ, на жаль, сповнений нужди і нужденних, а благодійна діяльність у багатьох випадках не дозволяє доводити цю проблему до відчаю. Саме з цієї причини 13-го грудня 2007-го року Указом Президента України № 1220/2007 в незалежній Україні було встановлено окреме офіційне свято – День благодійництва. Цей день відзначається щорічно в кожну другу неділю грудня. Метою цього Дня є підтримка громадських ініціатив, відверте прагнення українського суспільства до принципів милосердя і гуманізму, активне сприяння розвитку благодійної діяльності, підтримка організацій та структур, що займаються подібною діяльністю в умовах нашого сучасного суспільства.

  Багато держав навіть на законодавчому рівні намагаються підтримувати та стимулювати благодійну діяльність в своєму суспільстві. У європейських країнах та Сполучених Штатах Америки так само розроблено і діє відповідне законодавство, яке дозволяє проводити досить ефективну благодійну політику. Працює ряд міжнародних організацій і фондів.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та bcgpedkoledg.blogspot.com

• 9
  грудня
  2019
  Міжнародний день боротьби з корупцією

  Міжнародний день боротьби з корупцією відзначається щорічно з ініціативи ООН 9 грудня, відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/58/4. Цього дня в 2003 році в мексиканському місті Меріда на політичній конференції високого рівня була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції, прийнята Генеральною асамблеєю 1 листопада 2003 року.

  Документ зобов’язує держави, які підписали його, оголосити карним злочином хабарі, розкрадання бюджетних коштів і відмивання корупційних доходів. Відповідно до одного з положень конвенції, необхідно повертати кошти до тієї країни, звідки вони надійшли в результаті корупції. Конвенція – перший документ такого роду. Він особливо важливий для країн, де корумпованість всіх структур завдає шкоди національному добробуту.

  Спеціальний представник генерального секретаря ООН Ханс Кореллі, оголосивши про рішення заснувати Міжнародний день боротьби з корупцією, закликав представників більш ніж 100 країн, які зібралися на конференцію, підписати Конвенцію. Вона має стати важливим інструментом міжнародного права для протидії корупції, «що завдає шкоди розвитку країн і що представляє загрозу демократії і режиму правової держави»

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та firstsocial.info

• 9
  грудня
  2019
  Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду

  У Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього (стаття 2) геноцид визначається як «наступні дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу ...»:

  – вбивство членів такої групи;

  – заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи;

  – навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, які розраховані на її повне або часткове фізичне знищення;

  – заходи, розраховані на запобігання дітородіння в середовищі такої групи;

  – насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу.

  У Конвенції підтверджується, що геноцид, незалежно від того, відбувається він у мирний або воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права і проти якого учасники Конвенції зобов’язуються «вживати заходів попередження і карати за його вчинення» (стаття 1). Головна відповідальність за попередження і припинення геноциду покладається на державу, в якому цей злочин вчиняється.

  На Всесвітньому саміті 2005 року глави держав і урядів одноголосно підтвердили, що «кожна держава зобов’язана захищати своє населення від геноциду, військових злочинів, етнічних чисток і злочинів проти людяності». Вони постановили, що міжнародне співтовариство має у відповідних випадках надавати державам допомогу в розширенні їх можливостей щодо захисту населення до початку криз і конфліктів. При цьому глави держав і урядів підтвердили, що, якщо та чи інша держава «явно виявиться не в змозі» захистити своє населення від чотирьох зазначених злочинів, міжнародне співтовариство готове зробити колективні дії через Раду Безпеки і відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй.

  У вересні 2015 року Генеральна Асамблея ООН постановила проголосити 9 грудня Міжнародним днем пам’яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цього злочину (A/RES/69/323). Ця дата була обрана в зв’язку з тим, що в цей день в 1948 році була прийнята Конвенція про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та km-podviria.od.ua

• 10
  грудня
  2019
  Всесвітній день футболу

  У шанувальників футболу всього світу є своє свято – Всесвітній день футболу. Подякувати за нього можна ООН, яка і запропонувала його відзначати 10 грудня кожного року. Таким чином міжнародне співтовариство віддає дань цьому виду спорту, який для багатьох мільйонів не просто гра, а стиль життя.

  Першу згадку про футбол як «про гру в м’яч ногами» історики знайшли в китайських джерелах, що датуються другим тисячоліттям до нашої ери.

  Називалася вона Цу Чю, що означає «штовхати ногою». Гра у футбол дозволяла китайським воїнам підтримувати добру фізичну форму.

  Коли вперше з’явилася ця гра точно ніхто не знає. Деякі стверджують, що попередником футболу була дика гра саксонців, які жили в Англії в VIII столітті. На бойовищі, після битви, вони копали ногами відрубані голови супротивника.

  Про цю грі відомо досить мало – те, що були ворота і воротар, те, що гра була частиною фізичної підготовки солдатів, і що вона була відома вже три тисячі років тому.

  У футбол грали й у Давній Греції, і Римі близько двох з половиною тисяч років тому. У Греції ця гра називалася «битва за м’яч», з чого можна припустити, що грали в неї відповідно, застосовуючи різноманітні прийоми бойових мистецтв.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та ogo.ua

• 10
  грудня
  2019
  День прав людини

  Історичний розвиток нашої цивілізації на всіх етапах свого становлення постійно перетинался з одними і тими ж питаннями, які надалі були окреслені і узагальнені в цілісне поняття – права людини. Це сталося з абсолютно природних міркувань, так як всілякі утиски одних людей іншими завжди викликали відповідну і таку ж типову ситуацію, коли розклад сил по тим чи іншим причинам змінювався, а суспільство все ж прагнуло до деякої стабільності.

  У сучасному світі права людини стали кваліфікуватися за цілою низкою напрямів. Це особисті права, які передбачають недоторканність особи і житла, власності та конфіденційності листування та права на об’єктивний суд. Соціальні права, які передбачають права на свободу праці, охорону сім’ї та дитинства, захисту батьківських прав, здоров’я і соціальної справедливості. На ряду з цим існують і політичні права, які мають на увазі і свободу совісті, і рівність усіх перед законом, свободу друку і свободу слова, свободу зібрань та право на протест. Є також і економічні права, які мають на увазі свободу розвитку і функціонування промисловості і торгівлі, свободу пересування та розпорядження власністю на свій розсуд. Культурні права включають в себе свободу мистецтв і наук, свободу викладання і право на освіту, а також право на використання у всіх цих процесах своєї рідної мови. Все це узагальнено і взято на озброєння як демократичні цінності. Здавалося б чого ще не вистачає сучасній людині для життя і розвитку? Навіть самі розвинені в дотриманні прав і свобод людини країни не можуть похвалитися ідеальними умовами практичної реалізації цих прав для свого рідного суспільства, а що казати про ти країни, де демократичні цінності досить умовне поняття.

  Після закінчення Другої світової війни і спроби усвідомлення всіх жахів зневаги прав і свобод людини, які вона оголила, міжнародне співтовариство постаралося об’єднатися в цих загальнолюдських поняттях і Генеральною Асамблею ООН 10-го грудня 1948-го року була прийнята Загальна декларація прав людини. Пізніше, в 1950-му році всім зацікавленим державам і організаціям було запропоновано відзначати цю дату як всесвітній День прав людини. Відзначається щорічно відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/423 (V).

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та www.slideshare.net

• 11
  грудня
  2019
  Міжнародний день гір

  Міжнародний день гір (International Mountain Day), який відзначається 11 грудня, був встановлений за рішенням 57-ї Генеральної Асамблеї ООН у 2003 році. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/57/245.

  У відповідній резолюції Генеральної Асамблеї відзначена особлива актуальність дій, спрямованих на стійкий розвиток гірських регіонів.

  Генеральна Асамблея ООН закликала міжнародне співтовариство організовувати в цей день заходи на всіх рівнях з метою пропаганди значення стійкого розвитку гірських регіонів.

  Гори займають близько однієї чверті поверхні планети і є домом майже 10 відсотків населення. Це – заповідник для багатьох унікальних видів рослин і тварин, джерело води всіх основних річок землі.

  

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та www.javirua.org

• 12
  грудня
  2019
  День сухопутних військ України

  Високий бойовий дух і відвага, злагодженість та ефективність, проявлені при обороні країни від російської агресії, що почалася в 2014-му році, ще раз підтвердили славну честь українських воїнів.

  Указом Президента від 18.10.1997 № 1167/97 в Україні встановлено свято – День Сухопутних військ України, яке відзначається щорічно 12 грудня.

  Сухопутні війська Збройних Сил України були сформовані у складі Збройних Сил на підставі Указу Президента відповідно до статті 4 Закону України «Про Збройні Сили України» в 1996 році.

  Сухопутні війська збройних сил є головним носієм бойової могутності незалежної Української держави. За своїм призначенням та обсягом завдань, вони відіграють вирішальну роль у виконанні всіх функцій, як в мирний, так і воєнний час. За чисельністю вони складають майже половину збройних сил України.

  Роди військ Сухопутних військ Збройних Сил України: механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, армійська авіація, аеромобільні війська, війська протиповітряної оборони.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та www.depo.ua

• 12
  грудня
  2019
  Міжнародний день нейтралітету

  У кожному конкретному суспільстві політика формування понять і закріплення стереотипів унікальна. Вона знаходиться в прямій залежності від амбіцій та прагнень людей, зацікавлених в збереженні і поліпшенні свого поточного положення. Здавалося б, така суть прогресу і розвитку, але що робити, якщо в процесі збереження і поліпшення становища від однієї групи людей починають страждати інтереси інших груп? Починається конфлікт, кульмінацією якого дуже часто стає війна. Як уникнути втягування в неї третьої сторони?

  Нейтралітет. Він часто розглядається як практичне філософське поняття, пов’язане з відсутністю зацікавленості в участі в конфліктах, коли третя сторона абстрагується від конфлікту інтересів інших сторін, бере на себе зобов’язання рівнозначної неучасті в конфлікті по відношенню до будь-яких його сторін. Це по суті негативне поняття, і раніше воно розглядалася як недолік характеру, відхід від необхідності мислити і діяти, на відміну від сучасної тенденції поваги до нейтралітету як до чесноти. Як це можливо?

  З абстрактної точки зору в цьому немає ніяких протиріч. Дотримання нейтралітету хоч і не дає ніяких гарантій того, що держава не постраждає від агресії будь-якої зі сторін конфлікту, проте, з точки зору нейтральної сторони, дозволяє в значній мірі уникнути можливих потенційних витрат, пов’язаних з процесами знищення і руйнування, які часто супроводжують конфлікти.

  Поява Міжнародного дня нейтралітету в календарі Організації Об’єднаних Націй, який запропоновано проводити 12 грудня, тому яскраве підтвердження. У резолюції A/RES/71/275 від 2 лютого 2017 року, Генеральна Асамблея підтверджує важливість відстоювання принципів суверенної рівності держав, територіальної цілісності, самовизначення, невтручання у внутрішні справи держав і врегулювання міжнародних суперечок мирними засобами таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир і безпеку.

  Перед обличчям відвертої агресії, шантажу і погроз з боку деяких дуже «прогресуючих» держав, які ігнорують певні статті міжнародного права, державний нейтралітет виявився дуже доречним. Позиція нейтралітету дозволяє уникнути значних втрат, буферизує процес і є цілком виправданою. І хоч нейтралітет і не може прямо сприяти встановленню справедливості, однак і не позбавляє цієї можливості у віддаленому майбутньому, на відміну від наслідків руйнівних агресивних дій, спрямованих на повне або часткове фізичне знищення опонента.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та www.un.org

• 14
  грудня
  2019
  День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

  14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.

  У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно це свято, якщо є 26 квітня – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.

  Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.

  Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора. Ще в 1986 р. учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 р. громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.

  Додання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, найважливіша з яких – недостатній для нормального життя розмір пенсії. Безпосередньо з цією проблемою пов’язана і інша – проблема статусу ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Тільки перші 5 тисяч з тих, хто ліквідовував аварію, офіційно стали називатися ліквідаторами, отримавши відповідні посвідчення, а з 1992 р. всім іншим видавали посвідчення постраждалих від чорнобильської катастрофи.

  Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей з усього Радянського Союзу, з яких більше половини представляли тодішню УРСР. Можливо, Україна стане автором доброго починання, і День ліквідатора з’явиться в Росії, Білорусі та інших країнах.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та pisochin-rada.gov.ua

• 15
  грудня
  2019
  Міжнародний день чаю

  Чай – найпопулярніший напій на Землі. Друге місце за популярністю належить пиву. В Ірландії та Англії все ж пиво популярніше за чай.

  «День чаю» відзначається щорічно 15 грудня. Метою створення цього цікавого свята стало залучення уваги урядів і громадян до проблем поширення чаю, зміцнення взаємозв’язків між виробниками і споживачами чайної продукції, а так само обговорення проблем дрібних виробників і працівників чайних виробництв. 15 грудня була прийнята «Світова Декларація Прав працівників чайної індустрії», що безпосередньо вказує на те, що чайна галузь змушена боротися з безліччю проблем, які потребують вирішення.

  Найгучніше святкування «Міжнародного дня чаю» проходить в Індії та Шрі-Ланці, але такі країни, як Непал, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам, Кенія, Уганда, Малайзія і Танзанія, будучи також у ряді провідних світових сільгоспвиробників чаю, не залишаються байдужими до цього свята.

  Про користь вживання різноманітних сортів чаю написано немало наукових праць. У багатьох країнах по всьому світу існують унікальні багатовікові чайні традиції. І «День чаю» є чудовою можливістю згадати про них і приєднатися до численних привітань на адресу всіх тих людей, хто весь цей час працює над тим, щоб у нас на столі був цей чудовий напій.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та prozoro.info

• 18
  грудня
  2019
  Міжнародний день мігранта

  За рекомендацією Економічної і Соціальної Ради (рішення 2000/288 від 28 липня 2000 року) Генеральна Асамблея ООН проголосила 18 грудня Міжнародним днем мігранта. Відзначається щорічно відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/55/93.

  Цього дня в 1990 році була прийнята Міжнародна конвенція про захист прав всіх трудящих-мігрантів і членів їх сімей. Асамблея підкреслила необхідність прийняття подальших заходів для забезпечення дотримання прав людини та основних свобод всіх мігрантів.

  Міжнародне співтовариство має приділяти більше уваги значній кількості мігрантів, що опинилися в скрутному становищі далеко від дому і які потребують допомоги і захисту.

  Відповідно до оцінок, кожен тридцять п’ятий житель планети є мігрантом, що живе і працює за межами своєї країни. Мігранти є серед населення всіх країн.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com

• 19
  грудня
  2019
  День святого Миколая

  Цьому святу налічується вже багато століть. Виникло воно приблизно після 345-го року від Різдва Христового. Присвячено дню, коли один з яскравих послідовників Христових був покликаний Господом на Небо. Цього щирого християнина звали Микола. Він ніс своє служіння в стародавній Лікії, місті Миру (нині ця місцевість знаходиться поблизу сучасного турецького міста Демре) і був єпископом у місцевій Церкви.

  Микола прийняв Христа, будучи багатою людиною. Перейнявшись вченням – отримав безцінні дари Духа Святого. Виконуючи Слово Боже і проповідуючи спасіння Христове, не залишався байдужим в турботах про бідних, малозабезпечених і ближніх своїх. Творив дивовижні справи, а безкорисливість і лагідність почитав великим привілеєм. Був чудовим благодійником.

  Для християн в ті роки, як втім і в сучасності, було і залишається найважливішим життєвим завданням намагатися мати мир з усіма і святість. Пам’ятаючи слова Христові, передані нам Апостолами в Святому Євангеліє, Микола в усьому намагався показувати, як працюючи, треба підтримувати слабких і пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він сказав нам: «Блаженніше давати, ніж брати».

  Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

  А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.

  В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. Не дивно, що саме в цей День під егідою ООН проходить і відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

  У західній католицькій традиції День Святого Миколая відзначається 6-го грудня. Це пов’язано з традиціями відзначати подібні свята за юліанським календарем. У православній та слов’янській – 19-го грудня.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com, traditions.in.ua та nubip.edu.ua

• 19
  грудня
  2019
  Міжнародний день допомоги бідним

  19 грудня світова спільнота відзначає Міжнародний день допомоги бідним.

  За даними міжнародних експертів на кінець 20 століття, близько чверті всього населення планети, тобто півтора мільярда людей, живе в злиднях. У зв’язку з цим ООН прийнято кілька програм, що ставлять за мету викорінювання убогості.

  Перші програми з ліквідації бідності почали діяти ще 10 років тому, проте поки що кількість тих, які живуть за межею бідності не зменшується.

  Організація об’єднаних націй розглядає бідність як «стан тривалої вимушеної відсутності необхідних ресурсів для забезпечення задовільного способу життя». Вона означає не тільки брак грошей, а й гідної роботи, зручного житла, доступу до хорошої освіти та охорони здоров’я.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та schooln43.at.ua

• 20
  грудня
  2019
  Міжнародний день солідарності людей

  Проголошено цей день Генеральною Асамблеєю ООН в резолюції, присвяченій проведенню першого Десятиліття ООН з боротьби за ліквідацію убогості. Відзначається щорічно 20 грудня, починаючи з 2006-го року.

  Резолюція ООН посилається на Декларацію тисячоліття, в якій говориться, що солідарність буде в XXI-му столітті однією з фундаментальних цінностей людства.

  Солідарність – єдність переконань і дій, взаємодопомога і підтримка членів соціальної групи, що грунтуються на спільності інтересів і необхідності досягнення загальних групових цілей, спільна відповідальність.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та calenday.org

• 22
  грудня
  2019
  День працівників дипломатичної служби України

  22 грудня в Україні щорічно відзначається День працівників дипломатичної служби, встановлений Указом Президента від 21.11.05 № 1639/2005. (Цього дня в 1917 році Урядом Української Народної Республіки був створений Генеральний секретаріат міжнародних справ).

  Зовнішньополітична служба України має давні традиції, засновані, перш за все, на дипломатичному досвіді Київської Русі, яка підтримувала активні відносини з Візантією, Святим Престолом, Німецькою імперією, Польщею, Угорщиною, Францією, скандинавськими державами.

  Особливо розгалуженими і динамічними зовнішні відносини стали в часи правління князя Ярослава Мудрого (1019-1054). Після розпаду стародавньої держави просування української дипломатії стало особливо помітним в Козацький період. У 1594 році Січ вперше за свою історію стає повноправним учасником міжнародної коаліції, уклавши договір зі «Священною лігою» про спільну боротьбу проти Османської імперії.

  Істотно розширюються міжнародні контакти козацтва з приходом гетьмана Богдана Хмельницького. Після Хмельницького великий внесок у розвиток української дипломатії зробили гетьмани Іван Виговський, Іван Мазепа і Пилип Орлик. Наступний шанс у української дипломатії з’явиться тільки через два століття ...

  Створення і становлення Міністерства закордонних справ України як повноцінної державної структури пов’язане зі створенням в 1917 році Української Народної Республіки.

  22 грудня 1917 року на засіданні Уряду УНР був схвалений «Законопроект про створення Генерального секретаріату міжнародних справ».

  З приходом до влади 28 квітня 1918 року гетьмана Української держави Павла Скоропадського український уряд продовжив розбудову національної зовнішньополітичної служби. Із створенням Другого республіканського уряду (Директорії), сформованого в грудні 1918 року, дипломатичні контакти попередніх українських урядів були значною мірою збережені і розширені.

  Невід’ємною сторінкою в історію української дипломатії увійшла зовнішньополітична діяльність Західно-Української Народної Республіки.

  Одночасно вже починаючи з липня 1917 р. відбувалося формування державних структур Радянської України.

  Новий історичний етап у розвитку української дипломатії розпочався 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.

  Після прийняття Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року перед Міністерством закордонних справ постали нові завдання, пов’язані з визнанням України міжнародним співтовариством, встановленням дипломатичних відносин, створенням ефективної мережі власних дипломатичних і консульських представництв, перебудовою повноцінних двосторонніх відносин із зарубіжними країнами, придбанням членства і ствердженням у провідних міжнародних організаціях. Досягнення позитивних результатів на цих ділянках, а також закладення основних концептуальних принципів зовнішньої політики України є головним досягненням української дипломатії за роки незалежності.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та ukr.media

• 23
  грудня
  2019
  Всесвітній день сноуборду

  Всесвітній день сноуборду проводиться щорічно 23 грудня. Це важливе свято для кожного сноубордера, а вперше День Сноуборду провели в Європі в 2006 році.

  Це свято проводиться в Європі, США і навіть в Китаї. Святкування Всесвітнього дня сноуборду проводиться скрізь, де тільки випадає сніг! Основна ідея проведення цього дня – свобода спілкування і відкриттів. Подія збирає всіх любителів сноуборду від про-райдерів до новачків. У День сноуборду на курортах–партнерах свята для сноубордистів навіть організовується безкоштовний доступ на схили. Всі хто побажають приєднатися до свята, можуть покататися в атмосфері дружелюбності і веселощів.

  Організацією Всесвітнього Дня сноуборду займається EuroSIMA, це Європейська Асоціація Виробників Спорядження для досочних видів спорту. Також підтримку цьому глобальному святу робить і Всесвітня Федерація Сноуборду і різні клуби, райдери і багато курортів. День сноуборду як правило стає офіційним відкриттям зимового сезону. У цей день планується багато різних подій: уроки сноуборду, тестування сноубордів, змагання, концерти та багато іншого ...

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та leopolis.news

• 24
  грудня
  2019
  День працівників архівних установ України

  Архівна спадщина суверенної України являє собою сукупність сотень тисяч фондів, що зберігаються в системі архівів по всій території країни.

  24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ. Це свято було встановлене 30 жовтня в 1998 р. відповідно до Указу Президента України № 1200/98.

  В Указі сказано: «Враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки та культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ, постановляю: встановити в Україні професійне свято День працівників архівних установ, який відзначати щорічно 24 грудня ».

  Перший державний орган управління архівною справою в Україні був створений під час Центральної Ради. Ним став Бібліотечно-архівний відділ, протягом грудня 1917 – квітня 1918 р. очолюваний професором О. С. Грушевським.

  Головне архівне управління при Раді Міністрів УРСР працювало з 1974 по 1991 рр.. З отриманням Україною незалежності змінилася назва Главархіва та його організаційно-правовий статус. З грудня 1999 р. це Державний комітет архівів України.

  Загальна чисельність працівників архівних установ – понад 3000 чоловік.

  В архівних установах системи Держкомархіву України зосереджено понад 58 млн. одиниць зберігання різних видів документів Національного архівного фонду.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та nt-rda.gov.ua

• 25
  грудня
  2019
  Католицьке Різдво

  Різдво є великим святом, встановленим на спогад про народження Ісуса Христа в Віфлеємі. Різдво Христове – одне з найважливіших християнських свят, державне свято в більш ніж 100 країнах світу.

  Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до 4 ст. Питання про реальну дату народження Ісуса Христа є суперечливим і неоднозначно вирішеним серед церковних авторів. Можливо, вибір 25 грудня пов’язаний з приходом на цей день язичницького солярного свята «Народження Сонця Непереможного», який з прийняттям у Римі християнства наповнився новим змістом.

  Згідно з однією із сучасних гіпотез, вибір дати Різдва відбувся внаслідок одночасного святкування ранніми християнами Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня; відповідно, у результаті додавання до цієї дати (25 березня) 9 місяців Різдво припало на день зимового сонцестояння.

  Напередодні Різдва Христового, або в день навечір’я свята (24 грудня) дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву святвечір, тому що в цей день вживається в їжу сочиво – зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, піст святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зорі.

  У XIII столітті, за часів святого Франциска Асизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка Дитятка Ісуса. Згодом ясла стали ставити не тільки в храмі, а й в будинках перед Різдвом.

  Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. У католицьких країнах добре відомий звичай колядування – ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі та інше, скупих господарів висміюють і загрожують їм бідами.

  Характерним елементом свята Різдва є звичай встановлювати в будинках вбрані ялинки. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня як символ райського дерева з рясним плодами.

  

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та dzerkalo.media

• 25
  грудня
  2019
  Лютеранське Різдво

  День Народження Ісуса Христа є одним з головних християнських свят. В основі свята – біблійна історія про народження в м. Віфлеємі Спасителя Ісуса Христа Дівою Марією.

  Свято відзначають і католики, і православні, і протестанти. Відрізняються тільки дати (25 грудня, 6 січня і 19 січня) і календарні стилі (юліанський і григоріанський). У європейських (і ряді інших) державах за точку літочислення прийнята саме дата Народження Христа (від Р.Х. або Annus Domine), хоча й розрахована в середні віки, як виявилося згодом, з невеликою помилкою на 3-4 роки.

  У кожній країні і в кожній конфесії є свої особливості святкування Різдва. У лютеранстві до числа різдвяних традицій належать, перш за все, наступні:

  Палаючі свічки – символ світла, символ зірок, що сяяли на небі в час народження Христа. Свічки можуть бути різної форми.

  Різдвяний вінок. Різдвяний вінок плететься, як правило, з гілок сосни, ялини, ялиці. Способи плетіння можуть бути різними. Вінок прикрашається свічками, стрічками, дерев’яними фігурками. Його підвішують над дверима, на стіну або кладуть на різдвяний стіл. Нерідко в різдвяний вінок вставляють чотири свічки – за кількістю тижнів Адвента (різдвяного посту), які безпосередньо передують Різдву. Щонеділі на богослужінні запалюють одну з цих свічок.

  Різдвяна ялинка. Традиція ставити на Різдво ялинку пов’язана з лютеранством і німецькомовними країнами. Вперше вона з’явилася саме там. Тільки при Петрові I вона перекочувала до Росії, а в радянську епоху різдвяна ялинка була замінена на новорічну ялинку.

  Різдвяна зірка. Нагадує про Віфлеємську зірку і зазвичай вішається на ялинку.

  Ясла, або так званий «вертеп». Слово «вертеп» не мало спочатку такого негативного змісту, як зараз, і означало ясла, в яких народився Христос. Також як і католики, лютерани на Різдво встановлюють ясла і розігрують сцену Народження Спасителя. Вважається, що тим самим Віфлеєм ніби входить до будинків і церков, стає ближчим і зрозумілішим.

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та dyvensvit.org

• 26
  грудня
  2019
  День подарунків

  Усім нам дуже подобається отримувати всілякі приємні подарунки. Це справжній сюрприз, коли гублячись у здогадах ми отримуємо щось зовсім несподіване, що приносить нам непідробну радість і теплі почуття. Через подарунок можна передати не тільки свою ніжність і турботу, а й показати всю щирість своїх почуттів і переживань по відношенню до свого коханого або коханої, друга чи подруги, родича, знайомого, колезі по роботі або навіть начальнику. Не дивно, що колись у далекій Великобританії та пов’язаних з нею країн Британської співдружності, а саме в Канаді та Австралії, Новій Зеландії та на Самоа, Кірібаті і т. д. виникло це дивовижне свято, свято сюрпризів, свято подарунків, свято уваги і не байдужості.

  Спочатку він називався абсолютно інтригуючою назвою – «Boxing day» і був, за даними проекту DilovaMova.com, неробочим днем. Невід’ємно зв’язувався з християнськими традиціями і відзначався на другий день після Різдва. Як правило, за цілком природних причин, тоді вчиняти благодійні подарунки мали більше можливостей саме забезпечені верстви суспільства: господарі підприємств, аристократи, купці і комерсанти. З часом ця традиція поширилася і на інші верстви суспільства, була підхоплена і розповсюдилася по всьому світу.

  До вибору подарунка необхідно поставитися з особливою увагою. Дуже бажано врахувати загальний настрій святкової атмосфери. Зовсім не обов’язково дарувати дорогі подарунки, адже головне увага і турбота. Подарунок, який ви можете вибрати нехай буде несподіваним сюрпризом, в чимось корисним або просто приємним, головне зробити це від чистого серця.

   

  

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та prozoro.info

• 31
  грудня
  2019
  Останній день року

  Отже, рік має властивості коли-небудь закінчуватися і останній день року, що минає в історію, може стати одним з найцікавіших днів у цьому році. Не секрет, що більшість з нас саме в цей унікальний день знаходяться в якомусь передчутті чогось доленосного і яскравого, підводять підсумки і впритул зайняті підготовкою до події, яка очікує нас на рубежі, між 23:59:59 і перших секунд року Нового.

  Кожен день сповнений сенсу і багатий на найрізноманітніші події. Зізнайтеся – далеко не завжди ми це помічаємо. Будьте спокійні, зважені, і звичайно ж радісні! Нехай печалі минулого залишаться в минулому, і життя подарує вам безліч нових приводів не сумувати. Додасть сил, додасть настрою, обов’язково внесе ясність і поставить перед вами нові цікаві цілі. У цей День для всіх нас приготований принаймні один подарунок – унікальне чудо і явище, рубіж, коли рік приходить на зміну року, коли відбувається щось життєствердне і підбадьорююче для всіх нас, що закликає нас рухатися далі, не зупинятися на досягнутому і прагнути до кращого. Бажаємо вам бути уважними і будьте обережні, щоб не упустити цей момент. З наступаючим Вас! Ваших друзів і знайомих! Ваших близьких і родичів! Зі святом!

  

   

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та novadoba.com.ua

• 1
  січня
  2020
  Новий рік!

  У науковому середовищі іноді обговорюється думка, що Новий рік – новий тільки своєї першої миті, що час настільки швидкоплинний і невловимий ... і вже на першій секунді він починає втрачати свою новизну.

  Відповісте на питання – чому свято Новий рік є найпопулярнішим святом у світі? Саме не «одне з найпопулярніших», а «найпопулярніше». Думок може бути стільки ж, скільки і людей в нашому світі. Слів може бути сказано стільки, скільки є в цьому світі, а якщо не вистачить, то люди придумають нові слова, в цьому людство досягає успіху і кожен від частини буде правий ...

  Відповідь знаходиться в назві самого свята: слово «свято», виходячи зі словників означає відпочинок з перервою в повсякденних трудах, який заповнюється, життєвої радістю, веселощами, піснями та іграми, танцями та всілякими розвагами, крім того, виходячи зі Старого Завіту, святкові дні були встановлені і узаконені самим Богом, слово «новий» як правило означає щось, чого ще не було раніше. Поєднуючи ці два поняття і приплюсовуючи до цього значення слова «рік», час, у який наша Земля робить повний оберт навколо Сонця, виходить – ОГО-ГО! Повноцінне життя – абсолютно позбавлене печалі, так як момент цілісного сприйняття нового не викликає у людини потреби звертатися до старого. І все це абсолютно збалансовано, відкрито і необтяжливо. Звичайно ж це вимагає від людини якоїсь праці, але це абсолютно корисна праця.

  Святкування Нового року увійшло в традицію переважної більшості культур і народів. У кожного народу звичайно ж розвинулися і продовжують розвиватися свої особливості відзначати цю дату, але всіх об’єднує саме це – передчуття новизни. Життя абсолютно незвичайне, не повторне і унікальне і кожен може перевірити це саме в переддень Нового року. Це справжнє таїнство, але це відбувається саме з нами, з людьми, не вимагає від нас якихось неймовірних сил, а достатньо просто повірити в це, адже Новий рік наступає. І дай Бог, щоб він наступив не на нас, але дай Бог, щоб він наступив разом з нами! Зі святом Вас, з Новим роком!

   

  

  Використані матеріали сайту www.dilovamova.com та www.unn.com.ua